півмізинця
ПІВМІЗИ́НЦЯ, невідм., ч., розм. Половина мізинця (у 1 знач.).
◊ [Ані́] на півмізи́нця — у найменшій мірі, дуже мало.
Я, добродію, артист, перш усього артист, і не схибив я перед українським театром ані на півмізинця… (Збірник про Кроп., 1955, 366).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півмізинця — півмізи́нця іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- півмізинця — незм., розм. Половина мізинця (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- півмізинця — ПІВМІЗИ́НЦЯ, невідм., ч. Половина мізинця (у 1 знач.). – Ну, майже виконали [план]. З маніпусіньким недо, – і директор для наочності показав мені півмізинця (А. Крижанівський); * У порівн. Словник української мови у 20 томах