підбичовувати
ПІДБИЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін.
Важко на гору їхати, треба підбичувати (Сл. Б. Грінченка);
// перен. Допомагати йти кому-небудь, нести, везти щось.
Мимо везе копи чоловік. Плечем підбичовує (С. Васильченко);
Шостопалько підтримав Старовойтенка за руку і допоміг видертися на скелю. Телегіна вже підбичовував Стась, вхопивши його просто за шинель (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбичовувати — підбичо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- підбичовувати — -ую, -уєш, недок., підбичувати, -ую, -уєш, док., розм. Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. || перен. Допомагати йти кому-небудь, нести, везти щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбичовувати — ПІДБИЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок, ПІДБИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. Важко на гору їхати, треба підбичувати (Сл. Гр.); // перен. Допомагати йти кому-небудь, нести, везти щось. Словник української мови в 11 томах