1. Словник української мови в 11 томах

підбичовувати

ПІДБИЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок, ПІДБИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін.

Важко на гору їхати, треба підбичувати (Сл. Гр.);

// перен. Допомагати йти кому-небудь, нести, везти щось.

Мимо везе копи чоловік. Плечем підбичовує (Вас., III, 1960, 320);

Шостопалько підтримав Старовойтенка за руку і допоміг видертися на скелю. Телегіна вже підбичовував Стась, вхопивши його просто за шинель (Ле, Клен. лист, 1960, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбичовувати — підбичо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підбичовувати — -ую, -уєш, недок., підбичувати, -ую, -уєш, док., розм. Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. || перен. Допомагати йти кому-небудь, нести, везти щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підбичовувати — ПІДБИЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. Важко на гору їхати, треба підбичувати (Сл. Б. Грінченка); // перен. Словник української мови у 20 томах