підбілювати
ПІДБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., що.
1. Білити крейдою, вапном і т. ін. додатково частину якої-небудь поверхні.
При кінці минулого літа мав мене відвідати в Русові мій приятель .. У хаті підбілювали.., чекалося на гостя (В. Стефаник);
Новосельці сіяли квіти, підбілювали дерева, впорядковували балкони (з газ.).
2. Покриваючи обличчя пудрою, білилами, робити його білим, білішим.
– Як візьмеш ще й білила, Та свій вид коли підбілиш, – О, тоді вже безпремінно Парубків побожевілиш! (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбілювати — підбі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підбілювати — -юю, -юєш, недок., підбілити, -білю, -білиш, док., перех. 1》 Білити крейдою, вапном і т. ін. додатково частину якої-небудь поверхні. 2》 Покриваючи обличчя пудрою, білилами, робити його білим, білішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбілювати — ПІДБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех. 1. Білити крейдою, вапном і т. ін. додатково частину якої-небудь поверхні. При кінці минулого літа мав мене відвідати в Русові мій приятель.. У хаті підбілювали.. Словник української мови в 11 томах
- підбілювати — Підбілювати, -люю, -єш сов. в. підбілити, -лю, -лиш, гл. Подбѣливать, подбѣлить. Словник української мови Грінченка