підведений
ПІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підвести́.
Він скочив на свіжого, підведеного ад'ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (М. Стельмах);
На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло, вже підведена до якогось там кілометра (О. Гончар);
Піч і припічок були чисто помазані, навіть підведені червоною глиною (І. Нечуй-Левицький);
Разки білих зубів і променисті очі, підведені сажею, переблискували, мов скалки на воді (П. Панч);
Підсумки пройденого шляху підведені, попереду ще більш плодотворна робота (з наук. літ.);
Вона стояла в гордій позі, голова була підведена тим самим рухом, що на портреті, який я у неї бачила (Леся Українка);
// підве́дено, безос. пред.
Під сільське господарство було підведено машинну базу, що дало змогу значно піднести його продуктивність (з публіц. літ.).
Значення в інших словниках
- підведений — підве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підведений — [п'ідведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- підведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підвести. // підведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підведений — Підве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підведений — ПІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підвести́. Він скочив на свіжого, підведеного ад’ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (Стельмах, І, 1962, 644); На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло... Словник української мови в 11 томах