підведений

ПІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підвести́.

Він скочив на свіжого, підведеного ад’ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (Стельмах, І, 1962, 644);

На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло, вже підведена до якогось там кілометра (Гончар, Тронка, 1963, 262);

Піч і припічок були чисто помазані, навіть підведені червоною глиною (Н.-Лев., І, 1956, 466);

Разки білих зубів і променисті очі, підведені сажею, переблискували, мов скалки на воді (Панч, Синів.., 1959, 4);

Підсумки пройденого шляху підведені, попереду ще більш плодотворна робота (Рад. психол. наука.., 1958, 417);

Вона стояла в гордій позі, голова була підведена тим самим рухом, що на портреті, який я у неї бачила (Л. Укр., III, 1952, 607);

// підве́дено, безос. присудк. сл.

Під сільське господарство було підведено машинну базу, що дало змогу значно піднести його продуктивність (Ком. Укр., 6, 1966, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підведений — підве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підведений — [п'ідведеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. підведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підвести. // підведено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підведений — ПІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підвести́. Він скочив на свіжого, підведеного ад'ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (М. Словник української мови у 20 томах
  5. підведений — Підве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)