1. Словник української мови у 20 томах

підвертатися

ПІДВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док.

1. Підгинаючись убік, пошкоджуватися.

У неї підвертався каблучок;

Нога підвернулася й болить.

2. розм. Випадково, раптом зустрічатися, з'являтися, траплятися комусь.

Вона гадала .. про свої молоді літа, коли вона була ще баришнею, ждала своєї черги... І от же не підвернувся тоді такий [як Проценко]! (Панас Мирний);

Йому підвернулося місце в оркестрі якогось пересувного театру (Ю. Збанацький);

– Іраклію, ну й людина ж ти ... – довго шукав, але так і не знайшов потрібного слова, то сказав – яке само підвернулось: – Одчаяка! (А. Головко);

// перен. Уміло звертаючись до кого-небудь, входячи в довір'я, добиватися своєї мети.

Підвернувсь [писар] до пана голови, – знав, з якого кінця зайти, – а той зараз і крикнув: “Не заступайся за Макуху!” (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Мар'яна:] Підвернеться він, як той іскуситель, заб'є голову, зачарує, я немов одурію і роблю все, що він хоче... (С. Васильченко).

◇ (1) Підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки) – випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна легко взяти, дістати, використати і т. ін.

Частував [Чіпка] кожного, хто підвертався під руку (Панас Мирний);

Їли жадібно, їли все, що кому попадало під руку (Ю. Збанацький);

Він [Франко] читав усе, що попадало в руки (М. Коцюбинський);

Громадяни хапають, де тільки під руку попадається, все належне до скульптури: ескізи, бюсти і т. ін. (Леся Українка);

Ганяв [Роман Васильович] усіх, хто потрапляв під руку, як сидорових кіз (Ю. Збанацький);

Взяла [Софія] й собі газету, яка попалась під руку, і почала читати її (Леся Українка);

Коли починався бій, тоді тримайся .. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвертатися — підверта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підвертатися — див. хитрувати Словник синонімів Вусика
  3. підвертатися — -аюся, -аєшся, недок., підвернутися, -вернуся, -вернешся, док. 1》 Підгинаючись убік, пошкоджуватися. 2》 розм. Випадково, раптом зустрічатися, з'являтися, траплятися комусь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвертатися — Навертатися, навернутися, понавертатися, нагоджуватися, нагодитися, принагоджуватися, принагодитися, здибуватися, здибатися, надибуватися, надибатися, траплятися, трапитися, натраплятися, натрапитися, потраплятися, потрапитися, страплятися, страпитися Словник чужослів Павло Штепа
  5. підвертатися — підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки). Випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна легко взяти, дістати, використати і... Фразеологічний словник української мови
  6. підвертатися — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. підвертатися — ПІДВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док. 1. Підгинаючись убік, пошкоджуватися. У неї підвертався каблучок; Нога підвернулася й болить. 2. розм. Випадково, раптом зустрічатися, з’являтися, траплятися комусь. Словник української мови в 11 томах