підвечірній

ПІДВЕЧІ́РНІЙ, я, є.

Який настає, буває і т. ін. перед вечором.

Якось через кілька днів після відкриття читальні підвечірньої години він прогулювався селом (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвечірній — підвечі́рній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підвечірній — [п'ідвеич’ірн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. підвечірній — -я, -є. Який настає, буває і т. ін. перед вечором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвечірній — ПІДВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Який настає, буває і т. ін. перед вечором. Якось через кілька днів після відкриття читальні підвечірньої години він прогулювався селом (Речм., Весн. грози, 1961, 226). Словник української мови в 11 томах