підвечірній
ПІДВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Який настає, буває і т. ін. перед вечором.
Якось через кілька днів після відкриття читальні підвечірньої години він прогулювався селом (Речм., Весн. грози, 1961, 226).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвечірній — підвечі́рній прикметник Орфографічний словник української мови
- підвечірній — [п'ідвеич’ірн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- підвечірній — -я, -є. Який настає, буває і т. ін. перед вечором. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підвечірній — ПІДВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Який настає, буває і т. ін. перед вечором. Якось через кілька днів після відкриття читальні підвечірньої години він прогулювався селом (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах