підвищувати

ПІДВИ́ЩУВАТИ і рідко ПІДВИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВИ́ЩИТИ, щу, щиш і рідко ПІДВИ́СИТИ, и́шу, и́сиш, док.

1. що. Робити вищим.

– Підвищити дамбу, затримати хвилі, щоб вони не ринули через край, доки проб'ємо канал (Г. Коцюба);

Підвищити рівень води.

2. що. Збільшувати кількість, розмір, тривалість і т. ін. чого-небудь.

– Я знаю, що ви оголосили себе ударником, але.., на мою думку, немає ніяких підстав підвищувати вам зарплату (О. Донченко);

Економія мастил, палива та інших матеріалів ще більше підвищує суму заощаджень і знижує собівартість перевозок (з газ.);

Підприємці, скориставшись напливом голодного люду, гнаного пошестю, знизили платню ріпникам, підвищили ціни на хліб (П. Колесник);

// Збільшувати, посилювати вияв чого-небудь.

Два проценти берилію в десять раз підвищують твердість сплаву міді порівняно з твердістю чистої міді (з наук.-попул. літ.);

Бригада миттю мобілізовувала внутрішні ресурси, частіше змінювала стомлених трактористів, підвищувала темпи, зерно до сівалок сипала, не зупиняючи агрегатів (Ю. Яновський);

Якщо треба, не змінюючи потужності, зменшити силу струму, треба підвищити напругу (з навч. літ.).

3. що. Доводити до вищого ступеня, вдосконалювати розвиток чого-небудь.

Понад 600 робітників підвищують свою кваліфікацію у навчально-курсовому комбінаті (з наук.-попул. літ.);

Кокільне лиття на заводах сільськогосподарського машинобудування .. в три – чотири рази підвищило б продуктивність праці у ливарних цехах (з наук. літ.).

4. кого. Переводити кого-небудь на вищу посаду, присвоювати вищий чин, звання і т. ін.

– Я ж думав, у чині його підвищили, нову нагороду одержав, а він... (А. Шиян);

Багатьох загиблих командир полку знав особисто, підвищував їх у званні ще до війни, клопотався про нагороди їм (В. Кучер).

5. що. Робити кращим; поліпшувати що-небудь.

Коли покінчили із стравою, Ремо подякував і попрохав кальяну. Йому хотілось підвищити настрій (Олесь Досвітній);

Третя чверть кінчається, і кожному [суворовцеві] хочеться підвищити свої оцінки (І. Багмут);

// Робити кого-небудь більш впливовим, вагомим, значним; удосконалювати, піднімати щось.

Хоча Данило досі й не надавав значення всім згаданим фактам із своєї біографії, Флегонтова згадка тепер і справді якось підвищила його перед самим собою, у власних очах (Ю. Смолич).

(1) Підви́щувати / підви́щити (рідше підви́сити) го́лос (тон) – говорити голосніше.

Вони говорили тихо, не підвищуючи тону (В. Собко);

Дама крутить телефон І, підвищуючи тон, Вимага по телефону: – Шли машину, треба хрону! (С. Олійник);

Він навмисне підвищив голос: – Адже є їхні очі та вуха і тут серед нас (А. Головко);

Він був мовчущий, Спокійний завжди (жоден із підлеглих Не пам'ятає, щоб підвисив голос Чи закричав він) (М. Рильський).