підвищувати

ПІДВИ́ЩУВАТИ і рідко ПІДВИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВИ́ЩИТИ, щу, щиш і рідко ПІДВИ́СИТИ, и́шу, и́сиш, док., перех.

1. Робити вищим.

— Підвищити дамбу, затримати хвилі, щоб вони не ринули через край, доки проб’ємо канал (Коцюба, Нові береги, 1959, 374);

Підвищити рівень води.

2. Збільшувати кількість, розмір, тривалість і т. ін. чого-небудь.

— Я знаю, що ви оголосили себе ударником, але.., на мою думку, немає ніяких підстав підвищувати вам зарплату (Донч., II, 1956, 89);

Економія мастил, палива та інших матеріалів ще більше підвищує суму заощаджень і знижує собівартість перевозок (Рад. Укр., 8.IX 1950, 2);

Підприємці, скориставшись напливом голодного люду, гнаного пошестю, знизили платню ріпникам, підвищили ціни на хліб (Кол., Терен.., 1959, 52);

Підвищити в 1960 році проти 1955 року виплавку електросталі на 79 процентів, випал коксу — на 48 процентів і видобуток залізної руди — на 59 процентів (Директ. XX з.., 1956, 11);

// Збільшувати, посилювати вияв чого-небудь.

Два проценти берилію в десять раз підвищують твердість сплаву міді порівняно з твердістю чистої міді (Наука.., 9, 1956, 6);

Бригада миттю мобілізовувала внутрішні ресурси, частіше змінювала стомлених трактористів, підвищувала темпи, зерно до сівалок сипала, не зупиняючи агрегатів (Ю. Янов., II, 1954, 135);

Якщо треба, не змінюючи потужності, зменшити силу струму, треба підвищити напругу (Фізика, II, 1957, 166).

Підви́щувати (підви́щити, підви́шувати, підви́сити) го́лос (тон) — те саме, що Підно́сити (піднести́) го́лос ( див. підно́сити).

Вони говорили тихо, не підвищуючи тону (Собко, Біле полум’я, 1952, 281);

Дама крутить телефон І, підвищуючи тон, Вимага по телефону: — Шли машину, треба хрону! (С. Ол., Вибр., 1959, 251);

Він навмисне підвищив голос: — Адже є їхні очі та вуха і тут серед нас (Головко, II, 1957, 618);

Він був мовчущий, Спокійний завжди (жоден із підлеглих Не пам’ятає, щоб підвисив голос Чи закричав він) (Рильський, Урожай, 1950, 92).

3. Доводити до вищого ступеня, вдосконалювати розвиток чого-небудь.

Комуністична партія, виховуючи наші кадри в дусі непримиренності до хиб, підвищує соціалістичну свідомість кадрів (Рад. Укр., 17.VIII 1951, 3);

Понад 600 робітників підвищують свою кваліфікацію у навчально-курсовому комбінаті (Визначні місця Укр., 1958, 189);

Кокільне лиття на заводах сільськогосподарського машинобудування .. в три — чотири рази підвищило б продуктивність праці у ливарних цехах (Вісник АН УРСР, 1, 1954, 22).

4. Переводити кого-небудь на вищу посаду, присвоювати вищий чин, звання і т. ін.

— Я ж думав, у чині його підвищили, нову нагороду одержав, а він… (Шиян, Гроза.., 1956, 167);

Багатьох загиблих командир полку знав особисто, підвищував їх у званні ще до війни, клопотався про нагороди їм (Кучер, Чорноморці, 1956, 123).

5. Робити кращим; поліпшувати що-небудь.

Коровам підстелюють не цілу солому, а січку, що підвищує якість гною (Хлібороб Укр., 6, 1967, 9);

Коли покінчили із стравою, Ремо подякував і попрохав кальяну. Йому хотілось підвищити настрій (Досв., Гюлле, 1961, 85);

Третя чверть кінчається, і кожному [суворовцеві] хочеться підвищити свої оцінки (Багмут, Щасл. день.., 1951, 94);

// Робити кого-небудь більш впливовим, вагомим, значним; удосконалювати, піднімати щось.

Хоча Данило досі й не надавав значення всім згаданим фактам із своєї біографії, Флегонтова згадка тепер і справді якось підвищила його перед самим собою, у власних очах (Смолич, Мир.., 1958, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвищувати — підви́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підвищувати — Робити вищим, підіймати <�вище>; (ціну) підносити, (платню) збільшувати, набавляти; (вправність) удосконалювати; (на службі) просувати; (у війську, ранґом) вивищувати. Словник синонімів Караванського
  3. підвищувати — і рідко підвишувати, -ую, -уєш, недок., підвищити, -щу, -щиш і рідко підвисити, -ишу, -исиш, док., перех. 1》 Робити вищим. Підвищити рівень води. 2》 Збільшувати кількість, розмір, тривалість і т. ін. чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвищувати — ПІДВИ́ЩУВАТИ і рідко ПІДВИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВИ́ЩИТИ, щу, щиш і рідко ПІДВИ́СИТИ, и́шу, и́сиш, док. 1. що. Робити вищим. – Підвищити дамбу, затримати хвилі, щоб вони не ринули через край, доки проб'ємо канал (Г. Коцюба); Підвищити рівень води. Словник української мови у 20 томах
  5. підвищувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. підвищувати — Підви́щувати, -ви́щую, -ви́щуєш; підви́щити, -ви́щу, -ви́щиш; підви́щ, підви́щте і -ви́щіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підвищувати — Підвищувати, -шую, -єш сов. в. підвисити, -шу, -сиш, гл. Повышать, повысить. Ясь підвисив голос і замовк. Левиц. І. 228. Словник української мови Грінченка