підв'язаний

ПІДВ'Я́ЗАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підв'яза́ти.

Дядько пригорщами брав з підв'язаного до шиї лантуха овес і сіяв його (М. Томчаній);

Сад за огорожею вражав чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв'язане (І. Сенченко);

Робітник був в обірваній, не раз латаній ватянці, дірявих чоботях з підв'язаними мотузком підошвами (Л. Смілянський);

Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна, підв'язана валом (Номис).

2. у знач. прикм. Закріплений, зав'язаний з якоюсь метою.

Сірий коник Кавалер із куцим підв'язаним хвостом стояв уже запряжений у воза за ворітьми (О. Донченко);

Ґелґотіли й били підв'язаними крилами відгодовані гусаки, кури, качки (І. Микитенко).