підв'язувати

ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, док., що.

1. Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін.

Між рейками, через кожні 25 –30 см, рівнобіжно до поверхні землі натягують шпагат, до якого підв'язують рослини (з наук. літ.);

Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (М. Коцюбинський);

// Закріплювати нерухомо що-небудь, зав'язуючи.

Еней, молитву прочитавши І шапку цупко підв'язавши, В лісную [лісову] гущу і пішов (І. Котляревський);

Чоловік віз мішки від вітряка, та вісь йому уломилась. Чоловік той хоче, щоб підв'язати як-небудь, так шкапа не стоїть (Г. Квітка-Основ'яненко);

Милиці неприродно-високо піднімали їй плечі, і вона була схожа на птаха, якому туго підв'язали крила (С. Журахович);

// у сполуч. зі сл. хвіст. Зав'язувати у коня вузлом хвіст, щоб не метлявся.

Хвости в дорогу коням підв'язати, Взять батога, востаннє закурить, – І: но, малі! (М. Рильський).

2. Обв'язувати, обмотувати чим-небудь щось.

Юля повернулася назад весела і чиста. Волосся на голові підв'язала хустинкою (Григорій Тютюнник);

На хвилину колони спинились під горою; солдати тісніше підв'язали пояси, передихнули (С. Васильченко);

Довгу, до колін, сорочку підв'язав [Антін] мотузкою (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підв'язувати — підв'я́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підв'язувати — -ую, -уєш, недок., підв'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех. Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін. || Закріплювати нерухомо що-небудь, зав'язуючи. || у сполуч. зі сл. хвіст. Зав'язувати у коня вузлом хвіст, щоб не метлявся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підв'язувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  4. підв'язувати — Підв'язувати, -зую, -єш сов. в. підв'язати, -жу, -жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв'язавши та червоні сап'янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв'язати? Черниг. Словник української мови Грінченка