1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підв'язувати

підв'я́зувати

-ую, -уєш, недок., підв'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех.

Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін.

|| Закріплювати нерухомо що-небудь, зав'язуючи.

|| у сполуч. зі сл. хвіст. Зав'язувати у коня вузлом хвіст, щоб не метлявся.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підв'язувати — підв'я́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підв'язувати — ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, док., що. 1. Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. підв'язувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  4. підв'язувати — Підв'язувати, -зую, -єш сов. в. підв'язати, -жу, -жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв'язавши та червоні сап'янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв'язати? Черниг. Словник української мови Грінченка