1. Словник української мови у 20 томах

підкидуваний

ПІДКИ́ДУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підки́дувати.

Його увагою заволодів праник, підкидуваний засмаглою дівочою рукою там, над річкою; він то підлітав, то падав – ляпотів по кладці завзято та лунко (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкидуваний — підки́дуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови