підкидний
ПІДКИДНИ́Й, а́, е́.
1. Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору.
– Вам подобається моя акробатична група на підкидних дошках? – Так, група хороша (Д. Ткач).
2. у знач. ім. підкидни́й, но́го, ч. Різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.).
Діди чаркували і завзято билися в підкидного (М. Чабанівський);
Грали вони в підкидного – так Рем чи козирного туза приховав, чи “генеральського” Ромулові почепив, – точних відомостей не маємо. Знаємо тільки, що побились за картами (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкидний — підкидни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- підкидний — -а, -е. 1》 Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору. 2》 у знач. ім. підкидний, -ного, ч. Різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.). Підкидний дурень — різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.). Підкидні листи — анонімні, таємні наклепи, загрози, а також агітаційні листки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підкидний — ДУ́РЕНЬ (вид гри в карти), ПІДКИДНИ́Й ДУ́РЕНЬ, ПІДКИДНИ́Й розм. Найбільш діяльні (пасажири) створили коло і різалися в "дурня" (Ю. Збанацький); В середовищі пустопорожніх дружків .. він навчився неперевершено грати у підкидного дурня (І. Словник синонімів української мови
- підкидний — ПІДКИДНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору. — Вам подобається моя акробатична група на підкидних дошках? — Так, група хороша (Ткач, Арена, 1960, 143). 2. у знач. ім. підкидни́й, но́го... Словник української мови в 11 томах
- підкидний — Підкидни́й, -а́, -е́ Подкидной, незаконный ? — ду́рень. см. дурень. Словник української мови Грінченка