підкидний

підкидни́й

-а, -е.

1》 Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору.

2》 у знач. ім. підкидний, -ного, ч. Різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.).

Підкидний дурень — різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.).

Підкидні листи — анонімні, таємні наклепи, загрози, а також агітаційні листки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкидний — підкидни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підкидний — ПІДКИДНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору. – Вам подобається моя акробатична група на підкидних дошках? – Так, група хороша (Д. Ткач). 2. у знач. ім. підкидни́й, но́го, ч. Різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. підкидний — ДУ́РЕНЬ (вид гри в карти), ПІДКИДНИ́Й ДУ́РЕНЬ, ПІДКИДНИ́Й розм. Найбільш діяльні (пасажири) створили коло і різалися в "дурня" (Ю. Збанацький); В середовищі пустопорожніх дружків .. він навчився неперевершено грати у підкидного дурня (І. Словник синонімів української мови
  4. підкидний — ПІДКИДНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору. — Вам подобається моя акробатична група на підкидних дошках? — Так, група хороша (Ткач, Арена, 1960, 143). 2. у знач. ім. підкидни́й, но́го... Словник української мови в 11 томах
  5. підкидний — Підкидни́й, -а́, -е́ Подкидной, незаконный ? — ду́рень. см. дурень. Словник української мови Грінченка