підкорювати
ПІДКО́РЮВАТИ див. підкоря́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкорювати — підко́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підкорювати — (нарід) завойовувати, поневолювати, уярмлювати, ставити на коліна; (природу) СКОРЯТИ, запрягати, загнуздувати; (своїй волі) підпорядковувати, ід. брати в шори, жм. підхиляти <�підвертати> під себе. Словник синонімів Караванського
- підкорювати — Підкорити, вгамовувати, вготувати, впорувати, втихомирювати, вшорювати, гамувати, гнітити, гнобити, гнуздати, гнути, давити, долати, заарканювати, загнуздувати, закабалюватиґ, закапканювати, залигувати, заневолювати, запрягати, заспокоювати... Словник синонімів Вусика
- підкорювати — див. підкоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підкорювати — ОСВО́ЮВАТИ (робити придатним для господарського використання — про природні багатства, ресурси, землі), ПІДКОРЯ́ТИ, СКОРЯ́ТИ, ПІДКО́РЮВАТИ рідше; ОБЖИВА́ТИ (заселяючи нові місця, робити їх придатними для господарського використання). — Док. Словник синонімів української мови
- підкорювати — ПІДКО́РЮВАТИ див. підкоря́ти. Словник української мови в 11 томах