підкорювати

ПІДКО́РЮВАТИ див. підкоря́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкорювати — підко́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підкорювати — (нарід) завойовувати, поневолювати, уярмлювати, ставити на коліна; (природу) СКОРЯТИ, запрягати, загнуздувати; (своїй волі) підпорядковувати, ід. брати в шори, жм. підхиляти <�підвертати> під себе. Словник синонімів Караванського
  3. підкорювати — Підкорити, вгамовувати, вготувати, впорувати, втихомирювати, вшорювати, гамувати, гнітити, гнобити, гнуздати, гнути, давити, долати, заарканювати, загнуздувати, закабалюватиґ, закапканювати, залигувати, заневолювати, запрягати, заспокоювати... Словник синонімів Вусика
  4. підкорювати — див. підкоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підкорювати — ПІДКО́РЮВАТИ див. підкоря́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. підкорювати — ОСВО́ЮВАТИ (робити придатним для господарського використання — про природні багатства, ресурси, землі), ПІДКОРЯ́ТИ, СКОРЯ́ТИ, ПІДКО́РЮВАТИ рідше; ОБЖИВА́ТИ (заселяючи нові місця, робити їх придатними для господарського використання). — Док. Словник синонімів української мови