підкорчувати
ПІДКО́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКО́РЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба.
Нечіпай, не перестаючи, підганяв коника ногами. Вони звисали в нього мало не до землі, їх доводилось увесь час підкорчувати (Мик., II, 1957, 524);
З лісу, підкорчивши зад, криво підкрадаються до мертвих шакали (Тулуб, Людолови, II, 1957, 549).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкорчувати — підко́рчувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- підкорчувати — -ую, -уєш, недок., підкорчити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підкорчувати — ПІДКО́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКО́РЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Підгинати яку-небудь частину тіла, тулуба. Нечіпай, не перестаючи, підганяв коника ногами. Вони звисали в нього мало не до землі, їх доводилось увесь час підкорчувати (І. Словник української мови у 20 томах
- підкорчувати — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати. Словник синонімів української мови