підлеглий
ПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е.
1. Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь.
Увесь мій світ малий, мов крапля водяна, Законові води великої підлегла (М. Рильський);
Англійські королі, які спиралися на відсталих феодальних поміщиків і на підлеглу королю церкву, обкладали тяжкими поборами промисловців, купців, нових дворян і жорстоко гнобили народні маси (з навч. літ.);
Справді, де ви бачили, щоб таборовий начальник називав підлеглого йому в'язня не тільки через “ви”, а ще й на ім'я та по батькові? Ці незвичайні стосунки склалися в перший же день мого прибуття етапом до Каримського району (Б. Антоненко-Давидович).
2. у знач. ім. підле́глий, лого, ч.; підле́гла, лої, ж. Людина, що перебуває під владою кого-небудь або в адміністративній залежності від когось.
Стара графиня, яка сама ніколи не носила хрестика, вважаючи, що він муляє і псує шкіру, вимагала, щоб усі її підлеглі мали на шиї хрестики і вдень і вночі (О. Донченко);
Курило знову стояв, як і належить підлеглому перед офіцером стояти, виструнчений, руки по швах (Д. Бедзик);
Цікава поезія “Мій товариш”, в якій Малишко описує один день трудової діяльності голови сільгоспартілі .. Поет підкреслює в ньому такі риси, як людяність, любов до праці, вимогливість до підлеглих і до себе (з навч. літ.);
* У порівн. – Танки праворуч! Першим пустив його Казаков, підлетівши до командира полку і рапортуючи йому.., наче своєму підлеглому (О. Гончар).
3. рідко. Який міститься під чим-небудь, поруч з чимось або навколо чогось.
До обмеження рухів можуть призводити і великі рубці, які приросли до підлеглих тканин (з наук. літ.).
4. діал. Прілий, зіпрілий.
Підлегле борошно (Сл. Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- підлеглий — підле́глий 1 прикметник підпорядкований підле́глий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- підлеглий — Підпорядкований, підвладний, ж. підкаблучний, іс. підручний, с. під'яремний, уярмлений, сов. підневільний. Словник синонімів Караванського
- підлеглий — -а, -е. 1》 Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь. 2》 у знач. ім. підлеглий, -лого, ч.; підлегла, -лої, ж. Людина, що перебуває під владою кого-небудь або в адміністративній залежності від когось. 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підлеглий — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- підлеглий — Підле́глий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підлеглий — ПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь. Уся взагалі «епоха реформ» 60-х років лишила селянина убогим, забитим, темним, підлеглим поміщикам-кріпосникам і в суді, і в управлінні, і в школі... Словник української мови в 11 томах
- підлеглий — Підлеглий, -а, -е 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно. Словник української мови Грінченка