1. Словник української мови в 11 томах

підлеглий

ПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е.

1. Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь.

Уся взагалі «епоха реформ» 60-х років лишила селянина убогим, забитим, темним, підлеглим поміщикам-кріпосникам і в суді, і в управлінні, і в школі, і в земстві (Ленін, 20, 1971, 163);

Увесь мій світ малий, мов крапля водяна, Законові води великої підлегла (Рильський, Поеми, 1957, 266);

Англійські королі, які спиралися на відсталих феодальних поміщиків і на підлеглу королю церкву, обкладали тяжкими поборами промисловців, купців, нових дворян і жорстоко гнобили народні маси (Нова іст., 1956, 6).

2. у знач. ім. підле́глий, лого, ч.; підле́гла, лої, ж. Людина, що перебуває під владою кого-небудь або в адміністративній залежності від когось.

Стара графиня, яка сама ніколи не носила хрестика, вважаючи, що він муляє і псує шкіру, вимагала, щоб усі її підлеглі мали на шиї хрестики і вдень і вночі (Донч., III, 1956, 39);

Курило знову стояв, як і належить підлеглому перед офіцером стояти, виструнчений, руки по швах (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 63);

Цікава поезія «Мій товариш», в якій Малишко описує один день трудової діяльності голови сільгоспартілі.. Поет підкреслює в ньому такі риси, як людяність, любов до праці, вимогливість до підлеглих і до себе (Іст. укр. літ., II, 1956, 640).

3. рідко. Який міститься під чим-небудь, поруч з чимось або навколо чогось.

До обмеження рухів можуть призводити і великі рубці, які приросли до підлеглих тканин (Лікар. експертиза.., 1958, 73).

4. діал. Прілий, зіпрілий.

Підлегле борошно (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлеглий — підле́глий 1 прикметник підпорядкований підле́глий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. підлеглий — Підпорядкований, підвладний, ж. підкаблучний, іс. підручний, с. під'яремний, уярмлений, сов. підневільний. Словник синонімів Караванського
  3. підлеглий — -а, -е. 1》 Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь. 2》 у знач. ім. підлеглий, -лого, ч.; підлегла, -лої, ж. Людина, що перебуває під владою кого-небудь або в адміністративній залежності від когось. 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлеглий — ПІДЛЕ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь. Увесь мій світ малий, мов крапля водяна, Законові води великої підлегла (М. Словник української мови у 20 томах
  5. підлеглий — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. підлеглий — Підле́глий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підлеглий — Підлеглий, -а, -е 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно. Словник української мови Грінченка