1. Словник української мови у 20 томах

підмовлений

ПІДМО́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підмо́вити.

Він молодий і дурний, підмовлений лихими людьми (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмовлений — підмо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підмовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмовлений — ПІДМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підмо́вити. Словник української мови в 11 томах