підмовлення

ПІДМО́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. підмо́вити.

Двом особам суддя висунув обвинувачення у злочинній змові, пособництві й підмовленні до збройного пограбування (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмовлення — підмо́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підмовлення — -я, с. Дія за знач. підмовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмовлення — ПІДМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підмо́вити. Словник української мови в 11 томах