підмовлення
ПІДМО́ВЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. підмо́вити.
Двом особам суддя висунув обвинувачення у злочинній змові, пособництві й підмовленні до збройного пограбування (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підмовлення — підмо́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підмовлення — -я, с. Дія за знач. підмовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підмовлення — ПІДМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підмо́вити. Словник української мови в 11 томах