підмогоричений
ПІДМОГОРИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до підмогори́чити.
Тоді ж, правду сказавши, був я трохи підмогоричений та й подумав собі: ану ж удасться штука! (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підмогоричений — підмогори́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- підмогоричений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмогоричити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підмогоричений — підмогори́чений нетверезий, напідпитку (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- підмогоричений — ПІДМОГОРИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до підмогори́чити. Тоді ж, правду сказавши, був я трохи підмогоричений та й подумав собі: ану ж удасться штука! (Март., Тв., 1954, 216). Словник української мови в 11 томах