1. Словник української мови в 11 томах

підмогоричений

ПІДМОГОРИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до підмогори́чити.

Тоді ж, правду сказавши, був я трохи підмогоричений та й подумав собі: ану ж удасться штука! (Март., Тв., 1954, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмогоричений — підмогори́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. підмогоричений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмогоричити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмогоричений — ПІДМОГОРИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до підмогори́чити. Тоді ж, правду сказавши, був я трохи підмогоричений та й подумав собі: ану ж удасться штука! (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. підмогоричений — підмогори́чений нетверезий, напідпитку (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт