підмотувати
ПІДМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Намотувати ще трохи або додатково.
2. Намотувати на що-небудь під сподом чогось.
Добре б було і перстень до серег мати, теж срібний, і по руці, а не такий, як у Горпини, – і срібний, та здоровий, як каблучка: щоб надіти – прийшлося прядивом підмотати... (Панас Мирний);
– У мене ж нема чобіт, – сказав я. – Узуєш батькові. Я підмотаю тобі онучі і підеш у батькових (І. Багмут).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підмотувати — підмо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підмотувати — -ую, -уєш, недок., підмотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Намотувати ще трохи або додатково. 2》 Намотувати на що-небудь під сподом чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підмотувати — див. обмотувати, обвертати, підвертати Словник чужослів Павло Штепа
- підмотувати — ПІДМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Намотувати ще трохи або додатково. 2. Намотувати на що-небудь під сподом чогось. Словник української мови в 11 томах