1. Словник української мови в 11 томах

підмотувати

ПІДМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Намотувати ще трохи або додатково.

2. Намотувати на що-небудь під сподом чогось.

Добре б було і перстень до серег мати, теж срібний, і по руці, а не такий, як у Горпини, — і срібний, та здоровий, як каблучка: щоб надіти — прийшлося прядивом підмотати… (Мирний, III, 1954, 20);

— У мене ж нема чобіт, — сказав я. — Узуєш батькові. Я підмотаю тобі онучі і підеш у батькових (Багмут, Опов., 1959, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмотувати — підмо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підмотувати — -ую, -уєш, недок., підмотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Намотувати ще трохи або додатково. 2》 Намотувати на що-небудь під сподом чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмотувати — див. обмотувати, обвертати, підвертати Словник чужослів Павло Штепа
  4. підмотувати — ПІДМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Намотувати ще трохи або додатково. 2. Намотувати на що-небудь під сподом чогось. Словник української мови у 20 томах