підмочувати
ПІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., що.
Намочувати трохи, злегка або знизу.
Сіро і сутно [сутінно] ставало на острові по заході сонця: всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (М. Коцюбинський);
Василя було легко поранено в плече, кров підмочила гімнастьорку (Ю. Яновський);
// перен., розм. Уживати алкогольні напої.
[Ларивон:] Шкода, що закуска буде насухо. [Єфрем:] Підмочимо! Я привіз пляшку монополії (М. Кропивницький).
◇ (1) Підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т) – певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось.
Народжена дитина не захотіла підмочувати чисту репутацію святого отця і вирішила стати янголятком – умерти (Ф. Малицький);
Треба, щоб це було недозволеною річчю – хитати репутації тих, чиєю творчістю ми хочемо збагатити нашу духовну скарбницю (О. Кундзич);
Історія з капустою сильно підмочила репутацію Миколи Проця (В. Бабляк);
Знову п'ятірня [Авксентія Веремійовича] повзає по лисині .. – Підмочив Василь свій авторитет. Оте чаркування... (В. Большак).
Значення в інших словниках
- підмочувати — підмо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підмочувати — -ую, -уєш, недок., підмочити, -мочу, -мочиш, док., перех. Намочувати трохи, злегка або знизу. || перен., розм. Уживати алкогольні напої. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підмочувати — підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось. Фразеологічний словник української мови
- підмочувати — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
- підмочувати — ПІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., перех. Намочувати трохи, злегка або знизу. Сіро і сутно [сутінно] ставало на острові по заході сонця: всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- підмочувати — Підмо́чувати, -чую, -єш сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить. Словник української мови Грінченка