підмочувати
підмо́чувати
-ую, -уєш, недок., підмочити, -мочу, -мочиш, док., перех.
Намочувати трохи, злегка або знизу.
|| перен., розм. Уживати алкогольні напої.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підмочувати — підмо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підмочувати — ПІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., що. Намочувати трохи, злегка або знизу. Сіро і сутно [сутінно] ставало на острові по заході сонця: всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (М. Словник української мови у 20 томах
- підмочувати — підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось. Фразеологічний словник української мови
- підмочувати — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
- підмочувати — ПІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., перех. Намочувати трохи, злегка або знизу. Сіро і сутно [сутінно] ставало на острові по заході сонця: всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- підмочувати — Підмо́чувати, -чую, -єш сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить. Словник української мови Грінченка