підмощувати
ПІДМО́ЩУВАТИ, ую, уєш. недок., ПІДМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док., що.
1. Мостити трохи або додатково.
На високих вербах над сільським шляхом першими починають гніздитися ворони. Старі, зруйновані снігом житла підмощують, нові мостять (М. Малиновська).
2. розм. Підкладати або підстелювати під що-небудь; за допомогою чогось робити вищим.
– Чом ви, Ольго Семенівно, не підмощуєте собі горба, як виряджаєтесь під монастир? (І. Нечуй-Левицький);
– А як вас звати? – запитав Васько, підмощуючи для неї сіно, щоб їй м'якше було сидіти (А. Шиян);
Дома вона мерзла в обідраній нечупарній хаті, спала на голому полу, тільки в голови підмостивши поганеньку подушечку (Б. Грінченко);
Митрик підмостив під щоку кулак, розчервонівся уві сні (О. Донченко);
// Мостити, класти що-небудь усередину чогось.
Я одягнувся в що мав. Поверх батькових чобіт натяг глибокі калоші. А щоб не спадали – підмостив житньої соломи (Є. Кравченко).
Значення в інших словниках
- підмощувати — підмо́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підмощувати — див. мостити Словник синонімів Вусика
- підмощувати — -ую, -уєш, недок., підмостити, -ощу, -остиш, док., перех. 1》 Мостити трохи або додатково. 2》 розм. Підкладати або підстелювати під що-небудь; за допомогою чогось робити вищим. || Мостити, класти що-небудь усередину чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підмощувати — ПІДКЛАДА́ТИ (за допомогою чогось робити що-небудь вищим, зручнішим для сидіння, лежання тощо), ПІДСТИЛА́ТИ, ПІДСТЕЛЯ́ТИ, ПІДМО́ЩУВАТИ розм. — Док.: підкла́сти, підстели́ти, підіслати, підмости́ти. Словник синонімів української мови
- підмощувати — Підмо́щувати, -шую, -щуєш; підмости́ти, -мощу́, -мо́стиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підмощувати — ПІДМО́ЩУВАТИ, ую, уєш. недок., ПІДМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док., перех. 1. Мостити трохи або додатково. 2. розм. Підкладати або підстелювати під що-небудь; за допомогою чогось робити вищим. Словник української мови в 11 томах
- підмощувати — Підмо́щувати, -щую, -єш сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить. Словник української мови Грінченка