1. Словник української мови в 11 томах

підмощувати

ПІДМО́ЩУВАТИ, ую, уєш. недок., ПІДМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док., перех.

1. Мостити трохи або додатково.

2. розм. Підкладати або підстелювати під що-небудь; за допомогою чогось робити вищим.

— Чом ви, Ольго Семенівно, не підмощуєте собі горба, як виряджаєтесь під монастир? (Н.-Лев., IV, 1956, 319);

— А як вас звати? — запитав Васько, підмощуючи для неї сіно, щоб їй м’якше було сидіти (Шиян, Баланда, 1957, 55);

Дома вона мерзла в обідраній нечупарній хаті, спала на голому полу, тільки в голови підмостивши поганеньку подушечку (Гр., І, 1963, 431);

Митрик підмостив під щоку кулак, розчервонівся уві сні (Донч., V, 1957, 359);

// Мостити, класти що-небудь усередину чогось.

Я одягнувся в що мав. Поверх батькових чобіт натяг глибокі калоші. А щоб не спадали — підмостив житньої соломи (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмощувати — підмо́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підмощувати — див. мостити Словник синонімів Вусика
  3. підмощувати — -ую, -уєш, недок., підмостити, -ощу, -остиш, док., перех. 1》 Мостити трохи або додатково. 2》 розм. Підкладати або підстелювати під що-небудь; за допомогою чогось робити вищим. || Мостити, класти що-небудь усередину чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підмощувати — ПІДМО́ЩУВАТИ, ую, уєш. недок., ПІДМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док., що. 1. Мостити трохи або додатково. На високих вербах над сільським шляхом першими починають гніздитися ворони. Старі, зруйновані снігом житла підмощують, нові мостять (М. Малиновська). Словник української мови у 20 томах
  5. підмощувати — ПІДКЛАДА́ТИ (за допомогою чогось робити що-небудь вищим, зручнішим для сидіння, лежання тощо), ПІДСТИЛА́ТИ, ПІДСТЕЛЯ́ТИ, ПІДМО́ЩУВАТИ розм. — Док.: підкла́сти, підстели́ти, підіслати, підмости́ти. Словник синонімів української мови
  6. підмощувати — Підмо́щувати, -шую, -щуєш; підмости́ти, -мощу́, -мо́стиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підмощувати — Підмо́щувати, -щую, -єш сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить. Словник української мови Грінченка