1. Словник української мови у 20 томах

підмурок

ПІДМУ́РОК, рка, ч.

1. буд. Основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону і т. ін.; фундамент, підвалини.

Був [дім] гарний. Лежав у городі, обведений стрункою залізною огородою, на невисокім підмурку (О. Кобилянська);

На червоному підмурку виросла біленька школа (П. Панч);

В обійсті .. на цегляному підмурку встановлено було вже велетенського казана (Ф. Бурлака).

2. перен. Те, що становить основу або початок чого-небудь.

– Яка радість жити і бути свідомим того, що ти один з когорти сміливців, які завалюють старий світ неправди і .. закладають першу цеглину в підмурок майбутнього... (П. Колесник);

У чому не можна відмовити авторам вказаних матеріалів, як і багатьом їх сучасникам-газетярам, так це у щирості спроб вкласти й свою цеглину у підмурок нового суспільства (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмурок — підму́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підмурок — Фундамент, підвалина; підмурівок, підмур'я, підмурівка, підмурів'я. Словник синонімів Караванського
  3. підмурок — див. основа; фундамент Словник синонімів Вусика
  4. підмурок — [п'ідмурок] -рка, м. (на) -рку, мн. -ркие, -рк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. підмурок — -рка, ч. 1》 буд. Основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону і т. ін.; фундамент, підвалини. 2》 перен. Те, що становить основу або початок чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підмурок — ОСНО́ВА (те головне, на чому тримається, на що спирається що-небудь — про суспільно-політичні, культурні, психологічні та ін. поняття), ПІДВА́ЛИНИ перев. мн., ЗАСА́ДИ мн., БА́ЗА, ҐРУНТ, БА́ЗИС, ПІДҐРУ́НТЯ, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́РОК, ФУНДА́МЕНТ, УСТО́Ї мн. Словник синонімів української мови
  7. підмурок — ПІДМУ́РОК, рка, ч. 1. буд. Основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону і т. ін.; фундамент, підвалини. Був [дім] гарний. Лежав у городі, обведений стрункою залізною огородою, на невисокім підмурку (Коб. Словник української мови в 11 томах
  8. підмурок — (укр.) Основа будівлі; фундамент; підвалина. докл. див. фундамент. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. підмурок — Підму́рок, -рку м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26. Словник української мови Грінченка