1. Словник української мови у 20 томах

піднаряд

ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец.

Підкладка, виворіт або спід у взутті.

Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (В. Кучер);

В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом, був зашитий загальний зошит у цератовій обгортці (В. Козаченко);

// Підкладка, додаткові деталі і т. ін. до одягу.

Піднаряд – матерію на підкладку, поясочки і шлейки, підшивку до сорочечок і навіть ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднаряд — піднаря́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піднаряд — -у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. || Підкладка, додаткові деталі і т. ін. до одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піднаряд — ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті). Словник синонімів української мови
  4. піднаряд — ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (Кучер, Трудна любов, 1960, 264); В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом... Словник української мови в 11 томах