піднаряд
ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті). Одного дня з кладової цеху зникло, ніби в повітрі розтануло, близько п'ятдесяти метрів шовкової підкладки для жіночих трикотажних виробів (В. Козаченко); Іван Дроздов вийняв з ватяної підбивки в шапці згорнутого аркуша (В. Кучер); Через плече було перекинуте пальто з шовковою квітчастою підбійкою (І. Нечуй-Левицький); Зужиється один гарнітур, то ніщо не вадить справити новий, з новою підшивкою (І. Франко); Спідка добра, а верх подраний (Словник Б. Грінченка); Погиба скидає з правої ноги тіснуватий чобіт, обережно вивертає край халяви, ножем відпорює чорний від поту піднаряд (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піднаряд — піднаря́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піднаряд — -у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. || Підкладка, додаткові деталі і т. ін. до одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піднаряд — ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (В. Кучер); В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом, був зашитий загальний зошит у цератовій обгортці (В. Словник української мови у 20 томах
- піднаряд — ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (Кучер, Трудна любов, 1960, 264); В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом... Словник української мови в 11 томах