піднапитком

НАПІДПИ́ТКУ (у функції присудка чи в складі його групи або у функції відокремленого другорядного члена речення — в стані незначного сп'яніння), НАПІВП'Я́НИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ рідко, ПІДНА́ПИТКОМ діал. Грицько Митрофанович був уже трохи напідпитку (О. Ільченко); Це був вгодований справник, ..завжди чи то напівп'яний, чи напівтверезий (О. Довженко); Почтар, нівроку, був підпилий, Оддав сенатові приказ (Т. Шевченко); Вернув радник сильно підпитий додому (О. Кобилянська). — Пор. 1. п'я́ний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднапитком — підна́пи́тком прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. піднапитком — присл., діал. Напідпитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піднапитком — ПІДНА́ПИ́ТКОМ, присл., діал. Напідпитку. Поховалися [жінки] по кутках, стільки їх було, бо чоловік вертався вже піднапитком (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах
  4. піднапитком — ПІДНА́ПИТКОМ, присл., діал. Напідпитку. Поховалися [жінки] по кутках, стільки їх було, бо чоловік вертався вже піднапитком (Круш., Буденний хліб.., 1960, 99). Словник української мови в 11 томах