піднімач

ПІДНІМА́Ч, а́, ч., мед.

1. Хірургічний інструмент для видалення зубів.

2. Пристрій, який застосовується для підняття чого-небудь.

Парад будівельної техніки завершили масивні стаціонарні та автомобільні бетононасоси, цементо- й панелевози, піднімачі (з наук. літ.);

На Бескидах розгорнулося будівництво канатного-крісельного піднімача на висоту 938 м над рівнем моря (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднімач — підніма́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піднімач — -а, ч., мед. Хірургічний інструмент для видалення зубів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піднімач — ПІДНІМА́Ч, а́, ч., мед. Хірургічний інструмент для видалення зубів. Словник української мови в 11 томах