піднімач
ПІДНІМА́Ч, а́, ч., мед.
1. Хірургічний інструмент для видалення зубів.
2. Пристрій, який застосовується для підняття чого-небудь.
Парад будівельної техніки завершили масивні стаціонарні та автомобільні бетононасоси, цементо- й панелевози, піднімачі (з наук. літ.);
На Бескидах розгорнулося будівництво канатного-крісельного піднімача на висоту 938 м над рівнем моря (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піднімач — підніма́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піднімач — -а, ч., мед. Хірургічний інструмент для видалення зубів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піднімач — ПІДНІМА́Ч, а́, ч., мед. Хірургічний інструмент для видалення зубів. Словник української мови в 11 томах