підніматися

ПІДНІМА́ТИСЯ і ПІДІЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДНЯ́ТИСЯ, німу́ся, ні́мешся і ПІДІЙНЯ́ТИСЯ, підійму́ся, піді́ймешся, док.

1. Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін.

Ідуть вони [Михайло і Галя] гаєм, то спускаючись к Дніпру, чуючи його прохолоду, то знов піднімаючись високо (Марко Вовчок);

– Здорові будьте, воєводи, бояри, мужі! – відповідає княгиня Ольга і, зробивши рукою знак Свенелду, починає підніматись сходами вгору (С. Скляренко);

Ледве помітною стежкою підіймавсь [Іван] вище й вище, поміж густі зарослі блідої папороті, колючої ожини і малини (М. Коцюбинський);

Гора була така, що з неї спускалися цілий день .. Потім майже цілу ніч підіймались вгору (О. Гончар);

Йосипенко піднявся нагору, увійшов у велику хату, де завжди були гудючі бенкети, ситні обіди (Панас Мирний);

Я міг би підійнятися угору По мармурових сходах сіруватих, Освітлених лиш зіркою з вікна (П. Воронько);

// Переміщатися вгору, летячи; злітати.

Чого заводить свою пісню жайворонок, піднімаючись високо, високо угору, стріваючи ясне сонце? (Панас Мирний);

Літак піднімається вище і вище... (С. Олійник);

Коли птахи піднімаються над хмарами, то бачать на відстані 160 кілометрів (з наук.-попул. літ.);

Маленька пташка уперто літала над головою в Дорі. То підіймалась, то опускалася з писком і з дрібним тріпотінням коротких крил (М. Коцюбинський);

З вулиць зникло геть усе .. Кури полетіли, мов справжні птахи, а гуси піднялись мало не до хмар (М. Трублаїні);

// перев. док. З'явитися над поверхнею води; випливти, виринути.

З води баюри піднялася спина, як острівець, на мить показалась рука, наче ловила повітря, і знову впала (М. Коцюбинський);

Проворними рухами він під водою зірвав з себе чоботи, піджак, ривком піднявся вгору, на всі груди вдихнув повітря і знову занурився в ріку (М. Стельмах);

// Рухатися у воді ближче до поверхні, не так глибоко занурюючись.

Корабель, звільнившись від вантажу, піднявся на воді і заднім ходом почав відходити в море (Д. Ткач);

// Виступати, з'являтися на поверхні чого-небудь (про пухирі, виразки і т. ін.).

Коли тіло почало наливатися, пухнути і стали підніматися на йому якісь червоні пузирчики, – побачила [мати], що Солоха справді недужа (Панас Мирний).

2. Переміщатися вгору для виконання якої-небудь дії, здійснення чогось.

Гармаші з гуркотом вкочували на руках артилерію в підвали, на подвір'я, за кожну будівлю. Піднялися тисячі жерл, чекаючи команди (О. Гончар);

// на що. Переміщаючись угору, потрапляти куди-небудь.

По обіді їду купатися, це доволі далеко і тим невигідно, бо доведеться підніматися на острів фунікулером (М. Коцюбинський);

Тілько що піднялися на гору, як по дорозі з міста почувся дзвінок... далі другий, третій (Панас Мирний);

Він розгледів дівчину тільки тоді, коли вона вибігла з води й вдруге піднялась на вишку (Л. Дмитерко).

3. перен. Ставати прославленим, знатним.

Слава її проста, зрозуміла, доступна всякому. І поруч з Мартою Савівною вже піднімаються нові знатні картоплеводи (з газ.);

– Петре Петровичу, – перебив його мову ланковий, розводячи руками .. – Хіба б же без вас піднявся до Героя?! (Ю. Яновський);

// рідко. Одержуючи вищу посаду, переміщатися по роботі.

Юруш піднімався все вище. Князь Чолак уподобав його так, що настановив доглядачем над усім в палаці та над усіма своїми палацами й забудуваннями (І. Нечуй-Левицький).

4. Переміщатися вгору стосовно горизонту; сходити (про небесні світила).

Ясне сонце почало підніматись десь далеко за лісом (Панас Мирний);

Влітку Сонце піднімається опівдні дуже високо; найвище положення воно займає 22 червня (з навч. літ.);

Вечір. За садком підіймається місяць (А. Тесленко);

Уже Волосожар піднявся, Віз на небі вниз повертавсь, І дехто спати укладався (І. Котляревський);

// у сполуч. зі сл. день, ніч, перен., поет. Наступати, наставати (про частини доби).

Свіжо дихає ранок зимовий, Підіймається день-чародій (С. Крижанівський);

Ніч підіймається світла, Летять солов'ями гудки (П. Усенко);

День піднявсь на повний зріст, Сонцем даль залита... (І. Нехода).

5. Переміщатися догори, поширюючись над чим-небудь (про дим, туман, пару, запах і т. ін.).

Туман почав рідшати, підніматись угору (Панас Мирний);

Повітря нагрівається від поверхні землі, піднімається вгору і охолоджується (з навч. літ.);

Молодиця і в темряві побачила, що на мокрих, неначе викупаних, спинах коней густо підіймається пара (М. Стельмах);

Прокинеться сонце, розступляться тіні, Підіймуться сиві тумани з болот [боліт]!.. (М. Зеров);

// Переміщатися у повітрі вгору (звичайно про хмари).

Важкі хмари то піднімаються над селом, то котяться по самій землі (С. Чорнобривець);

Досвітні хмарки .. підіймаються вгору на сонячній сітці проміння (М. Стельмах).

6. Мати напрямок вгору (про дорогу, вулицю і т. ін.).

Стежка піднімалася тут трохи вгору і йшла немов по кам'яній приспі (І. Франко);

Доріжка піднімається на пагорбок (М. Олійник);

Вуличка, що вела на толоку до гамазею, підіймалася все крутіше (О. Гончар);

Сніжним насипом піднявся шлях (М. Стельмах);

// Простягатися, розлягатися по похилій поверхні угору.

Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (М. Коцюбинський);

Узбережжя круто підіймається вгору, йти важко (М. Чабанівський);

* Образно. Кожна впадина [тканини] не крутим згір'ям спускається униз, а положистою хвилею збігає туди, щоб, піднявшись угору, якнайдоладніше облямувати круглі виступи на руках, на плечах, на грудях (Панас Мирний).

7. Набувати вищого від попереднього похилого або вертикального положення, відкриваючись, відслонюючись, переміщуючись.

Завіса підіймається, в залу віє холодом сцени, старими фарбами й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінний у кожному театрі (Ю. Яновський);

І без того куценькі штани тепер піднялися мало не до самих колін (С. Васильченко);

Стала [Маруся] коліньми на підоконня [підвіконня], спустила ноги і повисла..; сорочка зачепилася за гачок віконниці й піднялася (Г. Хоткевич).

8. Переміщатися вгору з нормального, нахиленого положення і т. ін. (про руку, голову, бороду і т. ін.).

Борода його тремтіла, крутилася з сторони в сторону, піднімалася то вгору, то опускалася униз, робила те, що він виробляв своїми щелепами (Панас Мирний);

Людей було розкидано по морю .. Часто за хвилею піднімалася в повітря рука й розпачливо кликала допомогти, а [рятувальний] човен знаходив там тільки воду й нічого на ній (Ю. Яновський);

Густі вії красиво й довірливо підіймаються вгору, і тому її очі навстіж розкривають усю соромливу душу перед поглядом Чайченка (М. Стельмах);

Високі брови піднялись дугами ще вище (І. Нечуй-Левицький).

9. Переміщатися вгору, набувати потрібного положення.

Посеред купки [людей] видно знамено: то опускається вниз корогва, то знову піднімається вгору (Панас Мирний);

* Образно. В нашій хаті наша правда й сила, Наша воля – в радісній сім'ї... От чому так високо вітрила, Україно, піднялись твої (М. Рильський);

// Вставати з ліжка після сну або хвороби.

Ввечері падав потомлений в ліжко І засинав у ту ж мить. Вночі піднімалась [мати], щоб синові ніжки Білим ряденцем прикрить (М. Гірник);

День під вагою, мов клятий, згинаєшся, Важко, а треба нести; Світ ще не блимне, а ти підіймаєшся, – Гайда – машину верти! (П. Грабовський);

Матері стало легше і вже піднялась з постелі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Спішно піднявшись на ранній зорі, З косами йшли на жнива косарі (Я. Щоголів);

// Вставати, підводитись.

– Ходім-бо, – прохав Івась, піднімаючись з місця (Панас Мирний);

Тимко підіймається на ноги і бачить перед собою всіх розвідників (Григорій Тютюнник);

Векла (се вона й була) випручала ноги, піднялась і сіла на полу (Г. Квітка-Основ'яненко);

Килигей мовби готовий був до такої звістки: піднявшись у стременах, гукнув Баржакові (О. Гончар);

// Ставати навшпиньки.

Дід Дунай підходить до покуття, торкаючись руками снопа, піднімається навшпиньки і задмухує голубий вогник лампадки (М. Стельмах);

Він підняв руку вгору, ледве достав Балабушині плечі, піднявся навшпиньки й тричі поцілувався з Балабухою (І. Нечуй-Левицький);

// Ставати на задні ноги, лапи (про тварин).

Великий сірий кіт з тигрячими вусами, піднявшись на задні лапки, плигав з етажерки вгору, до стелі (М. Трублаїні).

10. на що і без дод. Підводитися, вставати, пробуджуватися після сигналу, команди і т. ін.

Роти, зарившись в гливкому чорноземі, коротали дні без особливих тривог. Ночами підіймалися на аврали: траншеї заливало водою (О. Гончар);

– Оркестр, встати! – крикнув Гавриченко оркестрові. Оркестр піднявся. – Кругом! Оркестр повернувся (О. Довженко);

// перен. Ставати активним; починати активно діяти; повставати.

Заводські гули квартали, Піднімавсь робочий клас... (І. Нехода);

Воля лиш шепнула слово, І я підіймаюсь наново, – Проч пута й тяжкі пересуди! (І. Франко);

Кидав він у їх тупі обличчя Істини залізної слова, І навколо, як стіна жива, Підіймались лави робітничі (М. Рильський);

// перен. Розпочинати проти кого-, чого-небудь воєнні дії, збройну боротьбу.

Трудящі Борислава багато раз піднімалися проти власних та іноземних гнобителів на боротьбу за завоювання свободи, соціальної і політичної рівноправності (з наук.-попул. літ.);

Піднялася голота за право, за честь, а ще й землю (П. Тичина).

11. також у сполуч. зі сл. дух, настрій і т. ін., перен. Поліпшуватися (про моральний стан, настрій і т. ін.).

Вже сотні знають про втішну новину. Піднімався дух у в'язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися (А. Хижняк).

12. Переміщатися вгору (про дим, хмари і т. ін.).

З-за дубів піднімався дим синім пасмом (І. Нечуй-Левицький);

Якщо дим з димарів піднімається прямо вгору, то можна чекати ясної, безвітряної погоди (з навч. літ.);

// Здійматися й переміщатися в повітрі (про пил, куряву і т. ін.).

Вітер затих, курява піднімалася високо вгору... (Панас Мирний);

Скоро пил піднявсь до неба, і все зникло (О. Довженко);

// Рухатися, набуваючи іншого рівня, розширюючи об'єм і т. ін.

Груди дишуть легко, піднімаються високо (І. Нечуй-Левицький);

Важко дихає шкапина і вже хитається .. Боки бистро підіймаються й блищать від поту (Г. Хоткевич);

Так ходять вони [груди], коли чоловікові немає чим дихати: то піднімуться високо угору, постоять, похитаються і з тихим гуркотом опускаються наниз (Панас Мирний).

13. перен. Виникати, з'являтися (про думки, почуття і т. ін.).

Серце його зав'ядало, як він обертався лицем до свого стану; піднімалася ненависть, нападала скорбота (Панас Мирний);

Щось темне підіймалося в ньому, як пара понад гнилим болотом, стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (М. Коцюбинський);

Тінь одна шугнула поуз мене: Вся в чорнім, тихо, звільна йшла вона. Зирнула – і з душі з самого дна Знов піднялось все горе утає́не (І. Франко);

На один непомітний момент піднялася на серці злоба (Г. Хоткевич);

В його душі піднялась тепла хвиля вдячності (Ю. Бедзик).

14. Підвищуватися (про рівень води у водоймі).

– Вітер обернувся, товаришу командарм... Вода піднімається, заливає броди! (О. Гончар);

Він підвівсь і глянув на річку. Води ще побільшало. Якби ще на пів-аршина піднялась угору, то полилась би через греблю (Б. Грінченко);

Далі – бездоріжжя... Дожидання, Коли ріка підійметься бурхлива, І подорож по хвилях на плоті – І ще холодне надвесняне сонце... (М. Рильський);

// Переміщаючись вгору, набуваючи іншого рівня, збільшуватись.

На землі є чимало гір, що ростуть і дотепер. Гімалаї, Тянь-Шань, Памір, – “живі” гори. Вони все ще підіймаються (з наук.-попул. літ.);

На припічку Устина побачила замішене тісто, придавила двома пальцями, а воно зразу ж піднялося, як пух, – буде гарний хліб (С. Чорнобривець);

Скидові гори утворилися в таких місцях рівнини, де під дією внутрішніх сил шари порід дали глибокі тріщини, по яких одні ділянки рівнини піднялись, а інші опустились (з навч. літ.);

// Розгоряючись, сягати полум'ям угору.

Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо (Григорій Тютюнник);

Я чую, що тріщить ґніт, і бачу, як блимає світло – то підіймається, то падає (М. Коцюбинський);

Знову полум'я піднялося, світ осіяв усю хату (Панас Мирний);

Серед темної ночі попереду несподівано піднялася багряна заграва, сягаючи хмар (О. Гончар).

15. Ставати вищим, споруджуватися (про будівлі).

День за днем минає. Піднялися вгору наші ферми-кам'яниці (С. Журахович);

Піднялись нові мости Над глибокі ріки (П. Усенко);

Понад берегом, понад синім, Де тополі плекають брості, Цех ливарний піднявся нині У своїм велетенськім зрості (Л. Забашта);

// Забудовуватися (про населені пункти).

– Будівельники, як геологи, завжди вічні кочівники .. Намети, пустирі, бездоріжжя – ось наш пейзаж. А як тільки підніметься і причепуриться місто, настає час пакувати чемодани (з газ.).

16. перен. Набувати вищого рівня, кращих якостей і т. ін.

Людство піднялось на нову сходинку через усвідомлення неможливості ядерної війни (з публіц. літ.);

// Набуваючи кращих рис, вищих якостей тощо, зростати в ідейному, творчому і т. ін. відношенні.

Він почував себе вищим від других .. Та недостачі не дають йому піднятися угору, не дають розвернутися ушир (Панас Мирний);

Іван у своєму сирітстві шукав порятунку в навчанні, щоб пробитися далі, піднятися вище (П. Колесник);

Було підійметься вище за всіх товаришів, то це одразу, дивись, і опаде нижче од усіх, опустить руки, похилить голову (І. Нечуй-Левицький);

// Осягати щось розумом, почуттями.

Хіба Ганна здібна піднятись до тих питань, що так тривожать його? Хіба вона коли-небудь переможе свою обмеженість? (М. Хвильовий);

// Розвиватися, розквітати, зміцнюватися.

Рік за роком, Вік за віком Пролітав нестримний час. Невпізнанним і великим Піднімався наш Донбас (М. Упеник);

// також у сполуч. зі сл. добробут. Налагоджуватися, поліпшуватися (про що-небудь занедбане, занепале і т. ін.), дбати про таке налагодження, поліпшення.

– Скажу я вам по совісті: якщо ми першого ж року після війни отак піднімаємося, то що ж воно буде далі, коли наші рани трохи загояться?! (С. Журахович);

Ще буде: неба чистої блакиті, добробут в нас підніметься, як ртуть, заблискотять косарки в житі, заводи загудуть... (П. Тичина);

// на що, з чого, розм. Ставати спроможним поліпшити свій добробут.

Тільки що Ївга з Левком радились, як би то їм додому дійти і як піднятись на нове господарство, аж і прибіг жандарм і покликав їх до губернатора (Г. Квітка-Основ'яненко).

17. Рости, видовжуватися (про рослини).

Ще потепліша, і будуть вкриваться листом зеленим луги; З чистої річки почнуть підійматься Темні пучечки куги (Я. Щоголів);

Було зовсім затишно і ніщо не нагадувало Сагайді про війну. Кудкудакали кури .. Підіймалася в парниках розсада... (О. Гончар);

Все вище і вище підіймались в ясну блакить пружні верхів'я [яворів] (І. Цюпа);

Згодом піднялася ярина. Вилізла з землі картопля. Зазеленіло все. Забуяло (Ю. Збанацький);

В дикому стані рослина кофе досягає триметрової висоти, однак на плантаціях їй дають змогу піднятися вгору тільки на 2–2,5 метра (з газ.);

// Набувати вертикального напрямку (про пагони, стебла рослин).

Прив'яле, аж посхиляне бадилля од пекучого сонця, піднімалось, неначе спросоння, під свіжою росою (І. Нечуй-Левицький);

Крім гонів, що піднімаються вертикально догори, у деяких видів злаків утворюються гони, які стеляться по землі (з наук. літ.);

// перев. док. Вирости, стати вищим, дорослішим (про дитину, підлітка).

Марія в наймичках росла. Рідня була. Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала... (Т. Шевченко);

Діти на селі – поміч. Піднялись трохи хлопці, – треба їх до діла призвичаїти (Панас Мирний);

// перен. Збільшуватися за показниками, посилюватися у вияві і т. ін.

Там стояли і твої, Максиме, Предки проти короля, мабуть. Віра в дружбу вічну невгасима Їм крізь дим освічувала путь. Підніматись, наче сонцю, славі Повеліли дружні вояки (О. Ющенко);

// у сполуч. з ім. температура. Підвищуватися.

Мене морозило, боліла голова, а температура о сьомій вечора піднялась до тридцяти дев'яти з десятими (В. Гжицький);

Минуло кілька хвилин, в Мержинському не легшало: різко піднялася температура, почалася гарячка (М. Олійник);

// на що і без дод., у сполуч. з ім. ціна. Підвищуватися, зростати.

Народ сумує і не зна, що робити; тільки й чути, що є хліб у Курській та у Орловській губернії, та й то ціна на нього усюди піднімається (Г. Квітка-Основ'яненко);

На базарах та в крамницях дуже піднялися ціни на продукти, і мене за дев'ять карбованців ніхто не хотів брати на квартиру (В. Минко);

// Збільшуватися у своїй вартості (про грошовий курс).

Курс долара знову піднявся вгору.

18. Виділятися своєю висотою, виднітися, підноситися на фоні чогось.

Там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась .. кукурудза (І. Нечуй-Левицький);

Далі сірим узвишшям підіймалося місто (І. Микитенко);

Далеко з-за гайка підіймався димар цукроварні, і на ньому маяв гордо на вітрі мій прапор (Л. Смілянський);

Звичайно над водою підіймається лише незначна частина плаву, який під вагою наростаючої зверху рослинної маси і мулу поступово занурюється у воду (з наук. літ.);

Ясно світе [світить] огонь з панського будинку, чорніє церква гострим шпилем, піднявшись угору (Панас Мирний);

// тільки недок. Височіти над чимсь (про гори, скелі і т. ін.).

Кругом села піднімаються спадисті гори на три боки (І. Нечуй-Левицький);

Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню (М. Коцюбинський);

// Міститися, нависаючи над чимсь.

Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (С. Чорнобривець);

Обличчя [у дівчини] ніжне-ніжне, аж наче безкровне, зависоке чисте чоло підіймалося над чорними дужками брів, як сонце над обрієм (В. Речмедін).

19. у сполуч. зі сл. баталія, кампанія, розмови і т. ін. Розпочинатися, виникати внаслідок чого-небудь, як реакція на щось.

Товариство – Пацюк, Лушня та Матня, – як побачило, що за баталія піднімається в Пісках, та мерщій ноги на плечі (Панас Мирний);

Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, неґречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ. Підіймалася лайка, від якої червоніли стіни Бідочиної хати (Г. Хоткевич);

На базарі піднявся ґвалт, гомін, люди кричали, бідкались, плакали (І. Нечуй-Левицький);

Піднялася лайка, крик, галас. Шаркуна й не слухали, ось-ось вчепляться [жінки] в коси одна одній (В. Винниченко);

// у сполуч. зі сл. голос, гомін, спів і т. ін. Доноситися (про звуки).

Знизу підіймавсь до Івана і затоплював гори глухий гомін ріки (М. Коцюбинський);

Навколо майже воднораз заскрипіло натруджене дерево саней. Цей скрип, підіймаючись з-під самої землі, боляче вчепився в груди (М. Стельмах);

На низенькому плисковатому острівці .. обізвавсь другий соловейко, а за ним піднялось з верб, з кущів, з ліса, з лугів – щебетання та галас (І. Нечуй-Левицький);

// Звучати з більшою силою чи на вищих тонах.

Все те галасування то піднімалося разом, то затихало (І. Нечуй-Левицький);

Урочистий гомін підіймається над містом (І. Микитенко);

З другої хати доносилася сумна, журлива пісня... Аж ось вона піднялась угору, забриніла, і – завмерла... (Панас Мирний);

– Це не може бути! – скрикнув, заметушився Яків, і голос його піднявся до вереску (М. Стельмах).

20. тільки недок. Пас. до підніма́ти, підійма́ти.

Сухе картоплиння й огудина гарбузів підіймалися водою з городів, плавали по широкому плесу озера (М. Руденко).

Зчини́лася (підняла́ся, здійняла́ся і т. ін.) па́ніка див. па́ніка;

Пуска́тися (іти́, підніма́тися) / пусти́тися (піти́, підня́тися, узя́тися) на хи́трощі див. пуска́тися;

Со́нце [було́] у (в, під) сні́дання; Со́нце (со́нечко) підби́лося (підійшло́, підняло́ся і т. ін.) на сні́дання (на сніда́нок) див. со́нце.○ Става́ти (підніма́тися) / ста́ти (підня́тися) на за́хист див. става́ти.

◇ [Аж] воло́сся (во́лос, чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, стає́, лі́зе і т. ін.) / підні́меться (вста́не, ста́не, полі́зе і т. ін.) [вго́ру (догори́, ди́бом, ду́бом, сторч і т. ін.)] див. воло́сся;

[Аж] дух підніма́ється (підно́ситься) / підня́вся (підні́сся) див. дух;

[Аж (як, мов, ні́би і т. ін.)] світ [вго́ру] підня́вся див. світ²;

А́кції іду́ть (підви́щуються, підніма́ються і т. ін.) / пішли́ (підви́щилися, підняли́ся і т. ін.) [вго́ру] див. а́кція¹;

Встава́ти (підніма́тися) / вста́ти (підня́тися) з колі́н див. устава́ти;

Здійма́тися (встава́ти, підніма́тися і т. ін.) / здійня́тися (вста́ти, підня́тися і т. ін.) стовпо́м (стовпа́ми, як (мов, ні́би і т. ін.) стовп) див. здійма́тися;

Нога́ не підніма́ється (підійма́ється) див. нога́;

(1) Підніма́тися (підійма́тися, підво́дитися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, підвести́ся і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, зі зга́рищ і т. ін.) – відбудовуватися, відроджуватися.

Один за одним піднімалися з руїн заводи, шахти, залізниці (з газ.);

Підня́тися з руї́н і по́пелу.

Сплюндрований колись фашистами, піднявся з руїн і попелу Київ – квітуче місто над Дніпром-Славутичем (з газ.);

(2) Підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) [ви́ще] кого, від кого, над ким. – ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь.

Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко);

Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (із журн.);

Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко);

(3) Підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого – ставати таким, як хтось інший у чому-небудь.

Розширюється оптова торгівля, підвищується роль прямих зв'язків, посилюється вплив споживача на виробника продукції. Тому й надалі треба намагатися піднятися до рівня кращих якостей продукції (із журн.).