піднімати

ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., кого, що.

1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін.

– Ні, спасибі, я наївся, – тихо відповів мош-Діма, піднімаючи з долівки перекинутого глечика (М. Коцюбинський);

Вбитий у потилицю офіцерською кулею, він тихо падає. А офіцер піднімає його гвинтівку – і вперед! (О. Довженко);

Рука знесилено падає, обручка котиться додолу. Д. Жуан (підіймає обручку і надіває знов на руку Долорес): Ні, ніколи я не візьму її (Леся Українка);

Я б зірвала той горішок – Не достану тільки; А він візьме та й підійме Дівчину до гілки (Я. Щоголів);

Крайній [селянин] підвівся, покректав, підняв з землі шапку (Панас Мирний);

// Переміщати знизу вгору, витягаючи з води, з заглибини і т. ін.

Дід .. вскакує в човен і навстоячки їде до затоплених ятерів. Він бережно підіймає з глибини озера виплетену з дубців посудину (М. Стельмах);

Матроси підняли якір (М. Трублаїні).

2. Узявши, переміщати (підводити, підносити і т. ін.) знизу вгору.

– Нехай тобі, сину, добро сниться, як ти злякав мене! – промовила вона, піднімаючи його вгору, і пригорнула до себе (Панас Мирний);

Хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя.., скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран, яким під час ремонту можна піднімати найважчі двигуни... (О. Гончар);

Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка);

Титар, сивий, аж білий, з довгими вусами, тричі навхрест підійняв вгору здоровий полив'яний червоний жбан сити, придержуючи зверху рукою хліб, котрим був накритий жбан (І. Нечуй-Левицький);

// Переміщати що-небудь угору для виконання якоїсь дії.

Юнак повстав проти батька: – Не піду! Не добре діло задумали, батьку! Батько піднімає рушницю. Секунда, і станеться злочин (О. Довженко);

Старий, побачивши Свирида і сина, мовчки стає проти них, мовчки підіймає палицю і огріває нею Тимофія по плечі (М. Стельмах);

Молдувани обурились. Хто має право рубати їх виноградники? Та вони на шматки розірвуть першого, що підніме сокиру над кущем (М. Коцюбинський);

Гуро підняв пістолет і випустив кілька куль у хижака (В. Владко);

// Відривати від землі, переборюючи силу тяжіння.

Таку колодку удвох із завмагом піднімали! (Остап Вишня);

Еней .. Насилу щит підняв чудесний, Не легкий був презент небесний (І. Котляревський);

Хто жне, хто перевесла крутить, хто зв'язує, а хто носить снопи, та такі, що здоровому чоловікові більш двох не можна і підняти (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Як оце який запорожець провиниться, то Палій і дає йому свою шаблю нести, так той, бідний, аж стогне – не підніме нести (Д. Мордовець);

[Зачепиха:] Може б я тобі що помогла? [Одарка:] Отакої вигадайте! Ви й рогача не підіймете! (М. Кропивницький);

// Знімаючи що-небудь із чогось, переміщати вгору, вбік і т. ін.

Отаман підняв циновку з одного шаплика, де було повно річкової і морської риби, подавав вербівцям ножі і вони почали зшкрібать луску з риби (І. Нечуй-Левицький);

Вітаючись, він ґречно, але без запобігливості, підняв фетровий капелюх (О. Гончар);

// Бути спроможним переміщати яку-небудь вагу в повітрі.

Вранці, перед тим, як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів командирові роти про наявну кількість мін. Було по боєкомплекту на кожному возі. – Більше не підіймете? – поцікавився Кармазин (О. Гончар);

// рідко. Керувати рухом чого-небудь угору; сприяти переміщенню чогось у просторі.

– Хотілось би й нам, як Сіробабі, штурмувати плодожерку та бур'яни, а доводиться замість того важкі бомбардувальники піднімати в небо. І піднімаємо, бо треба (О. Гончар);

Словами промовляла [Ярославна]: “ .. Нащо ханові стріли хапаєш [вітре], На легкому крилі підіймаєш, В військо мого князя пускаєш?” (Панас Мирний);

Христина .. лунко вдарила в долоні. Ворона .. невдоволено каркнула і тільки тоді скікнула, неохоче підіймаючи на чорних крилах своє важке попелясте тіло (М. Стельмах);

// тільки док., перен., розм. Бути спроможним справитися з чим-небудь, здійснити і т. ін. щось.

– Та що се ви – подуріли? Таку силу поля тринадцятьма душами підняти? (Панас Мирний);

[Дудар:] Плануйте так, щоб не по формулі тільки, а мозком і серцем беріть. Бо оту всю суму район мусить хоч там що, а підняти (І. Микитенко).

3. Переміщати на вище місце, залишаючи там.

Оброшений потом, обліплений остюками й половою, Гнат сам після жнив піднімав на свіжовимащене жовтою глиною горище важкі мішки (М. Стельмах);

Жінки-носійки підіймають на голову чемодани (М. Коцюбинський);

Хлопці підбігають до Брюллова, підіймають його на руки і несуть з голосним “ура” до славетної “Помпеї” (О. Іваненко);

Вона насилу підняла на плечі важкі відра, аж трохи застогнала (І. Нечуй-Левицький);

// Возити угору ліфтом, підйомником.

Традиційний виступ перед стартом, і ліфт піднімає космонавта-4 на борт корабля (з газ.).

4. Відкриваючи, відгортаючи, міняти положення чого-небудь з горизонтального на вертикальне і т. ін.

Шофер замовкає, стоїть, одвернувшись, потім підіймає капот машини, нахиляється до мотора (Ю. Яновський);

Швиденько подався [Охрім] у другий куток, та, трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Марко Вовчок);

Падав тихий сніг, морозило. Степан мерзлякувато зіщулився, підняв комір (П. Загребельний);

// Переміщати що-небудь вгору, притримуючи, закріплюючи, щоб не опустилось і т. ін. (звичайно про частини одягу, запони тощо).

Остап охоче піднімає сорочку й показує збасаманений синій хребет (М. Коцюбинський);

Рахім чемно і навіть трохи церемонно приймав гостей.., супроводив їх до юрти і сам підіймав перед ними запону (З. Тулуб);

Увійшла Балабушиха, стала перед дзеркалом і підняла з лиця вуаль (І. Нечуй-Левицький);

Тримаючи одну руку при тілі на животі, він [поранений] другою підняв сорочку (О. Гончар).

5. Підводити, підносити (голову, руку, очі і т. ін.).

Він насторожено глянув на Криворучка, але той не піднімав голови (С. Журахович);

Біднії невольники У тяжкій турецькій неволі заплакали, гей! .. Угору руки підіймали, Кайданами забряжчали (з думи);

Кінь спинається дрижачою ногою з брудного кювета і важко підіймає свою лебедину шию (О. Гончар);

Він трохи скорчився, підняв плечі й сховав шию й навіть трохи голову в гніздо з високих гострих комірів (І. Нечуй-Левицький);

Батюшка підійняв догори брови й насторожив вуха (М. Коцюбинський);

Налякана підійшла Євдоха, аж над головою підійняла руку, щоб на плече чоловікові покласти (О. Кундзич).

6. Ставлячи, підводячи кого-, що-небудь, надавати йому нормального, попереднього положення.

Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі, ніхто її не піднімав, і в роззявлені завжди ворота видно було, як колись чистий двір заріс бур'яном (Панас Мирний);

– Та годі ж, годі, угамуйся! – казала їй Явдоха і підняла її з долу та й посадила на лавці (Г. Квітка-Основ'яненко);

Нарешті прапор підняли. Червона китайка залопотіла на вітрі і заскакали на ній слова, наче живі. Земля і воля! (М. Коцюбинський);

Андрій кинувся до панночки і підняв її (О. Довженко);

// Примушувати кого-небудь вставати, підводитись.

На вулиці небезпечно. Ляжеш .. посеред вулиці – наїде хто, а хоч не наїде, волосні піднімуть (Панас Мирний);

– З домовини слізьми нікого не піднімеш, – тихо мовив Семен Новак (І. Цюпа);

// Будячи когось зі сну, примушувати вставати.

[Сестра Мархва:] Вас серед ночі піднімати з лігва? (Панас Мирний);

Схопився Тугокопилий .. та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (О. Ковінька);

До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс (О. Гончар);

// Лякаючи птаха, звіра, примушувати залишати своє гніздо, лігво.

Бандит [собака] однаково істерично скавучить, чи то зайця він підіймає, чи то лисицю (Остап Вишня);

Чую – завзялися мої цуцики на щось, та ще добре так улягають: “Невже, – думаю, – звіра якого підняли?” (Г. Хоткевич).

7. Командою, сигналом і т. ін. примушувати підводитись, рухатись, діяти.

– Приймаю командування! За мною, вперед! – Орлюк піднімав солдатів в атаку (О. Довженко);

Кількома короткими наказами, переданими по радіо, начальник штабу підняв полк (В. Собко);

// на що, до чого і без дод. Спонукати до певних вчинків, дій і т. ін.

Піднімає [голова] на труд Свою дружну артіль І веде на лани (С. Олійник);

– Організовуємо народ, підіймаємо його на боротьбу з німцями (А. Шиян);

// Підбурювати кого-небудь проти когось або спонукати до воєнних дій, збройної боротьби.

Хто підіймає рід на рід І племена на племена? Чий бог – це торг, чий храм – війна? (М. Рильський);

Підняла [Параска] на мене всю громаду (І. Нечуй-Левицький);

Вже не задовольняли [Довбуша] окремі напади на панські палаци, фільварки. Хотілося підняти на багатіїв цілі села (В. Гжицький).

8. перен. Звеличувати кого-, що-небудь, діяти на когось, щось сприятливо; надихати когось.

Вона то опускала свого Юзефа в безодню, то піднімала до неба (С. Чорнобривець);

Ми незламними будем рости, як граніт, Підіймати Вітчизну у розквіті літ (Я. Шпорта);

– Бачу й знаю: не пройде багато років, як ви знову підіймете й звеличите нашу славну .. Україну (Ю. Яновський);

// Виклика́ти в когось душевне піднесення, роблячи бадьорішим, енергійнішим і т. ін.; збуджувати.

Як заграв він, як заграв, – ціле царство підняв. Взявся в боки цар, цариця – аж ніяково дивиться (П. Тичина).

9. Переміщати що-небудь угору (про силу вітру, повітря, руху і т. ін.).

Піднімає його [попіл] вгору широка огняна хвиля й, залопотавши, несе високо-високо... (Панас Мирний);

Антін зняв з голови свій старий потертий капелюх і притиснув його до грудей. Вітер піднімає йому пасма сивого волосся (С. Чорнобривець);

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Т. Шевченко);

Вітер вив, мов дикий звір, і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх догори, до білих хмар, що низько повисли над землею (М. Коцюбинський);

Череда звернула з толоки на шлях, простяглася до села і підняла за собою куряву (І. Нечуй-Левицький);

// Викликаючи рух, надавати іншого рівня, розширювати об'єм і т. ін.

Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло (Панас Мирний);

Підставляю вітрам розірвані груди, і женуть вітри по жилах мою кров, і ритмічно піднімають легені... (В. Сосюра);

Іванові руки безперестанку мнуть тепле овече вим'я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко, що пахне лоєм і підіймає з дійниці масну солодку пару (М. Коцюбинський);

// перен. Ставати причиною появи яких-небудь почуттів, думок і т. ін.

Невеселі то картини..; глибоко, як куля, засідають вони у вашім серці, піднімають усю жалість зо дна (Панас Мирний);

Ця гидка історія гнітила її.., і мутила, і підіймала в серці злість (М. Коцюбинський);

Ліна промовчала на це, проте почуває, що безладь та нерозпорядливість [виконроба] і в ній підіймає дражливе почуття (О. Гончар).

10. Підвищувати рівень чого-небудь.

Перекинувши через голову сорочку, він увійшов у воду і, піднімаючи її, сів, щоб обмитись (Панас Мирний);

Гострі дужки худих плечей підіймають її капот (М. Коцюбинський);

Густа каша ніби стогнала в горшку, підіймаючи затужавілий вершок угору (І. Нечуй-Левицький);

// Розгоряючись, сягати угору (про полум'я).

Часом оце серед ночі в одному закутку містечка схопиться полум'я й покотиться од кінця до кінця, піднімаючи червоні язики, до самого неба (І. Нечуй-Левицький).

11. Ставити, споруджувати будівлю.

Всі поважають бабу: де хату підіймають .. – вже баба й там (Дніпрова Чайка);

Комашня метушлива Підіймає високо лабіринти-житла́, І бобер свою греблю споруджає на диво. І стільник з шестикутників ліпить бджола (М. Зеров);

// розм. Спромогтися на будівництво.

– Добре, мамо... Хату я потім збудую. За один день її все одно не поставиш. – Як же нам ту хату підняти з нашими силами? – сумно проказала мати (О. Копиленко).

12. перен. Створюючи сприятливі умови або поліпшуючи їх, допомагати розвиткові, розквітові чого-небудь.

У мене одна думка: як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Панас Мирний);

// Налагоджувати, поліпшувати щось занедбане, занепале.

Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба);

[Макар:] Скоро нашу “Зорю” [шахту] піднімемо, згадаю молодість, три дні гулятиму (О. Корнійчук).

13. перен. Сприяти ростові рослин.

Посіяли кукурудзу .. Ясний травень підняв її до пояса, викохав на поживному ґрунті (П. Оровецький);

// Спрямовувати вгору свої пагони, стовбур і т. ін. (про рослини).

Кукурудза підіймала гостре листя, що пообвисало аж на землю (М. Руденко);

Ніхто, видно, і не сидів [під липою], бо висока і густа трава не була столочена, а стояла рівно, піднявши угору свої гострі листочки (Панас Мирний);

Сад старого коваля застиг у чорному мовчанні, піднявши в беззоряне небо своє обгоріле віття (С. Журахович);

// у сполуч. зі сл. температура. Збільшувати ступінь нагрівання чогось.

Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку, дуже гарну, без запаху, і я, коли схочу, можу підняти температуру повітря в хаті до +16, 17° (М. Коцюбинський);

Цю піч у Донецьку зупинили останньою, в ніч з 13 на 14 жовтня [1941 р.]. Підняли температуру, набрали чавуну в горно.., закрили шибери. Померла піч... (з публіц. літ.);

// Підвищувати показники чогось, розвиваючи, удосконалюючи щось.

Щоденний надій молока від корови стимулятор підняв на півтора – три літри (з наук.-попул. літ.).

14. Виділятися своєю висотою, підноситись, височіти над чим-небудь.

– Поглядав [Андрій] на гуральню. Його дратувало, що вона ще стоїть, гордо підійма комин і бурха безжурно димом, наче сміється (М. Коцюбинський);

Над брилами міських покрівель Херсон уранці підійма Верхи нескінчених будівель (С. Крижанівський).

15. Розпочинати якісь дії у відповідь на що-небудь, реагуючи на щось.

Куди було не приїде [о. Хведір] в гості, вже було наймити, погоничі надворі піднімають регіт (І. Нечуй-Левицький);

Гармати грають, Реве пожежа, кровця рине, А люди вереск підіймають, Страх їм замовкнуть не дає (І. Франко);

Шинкар .. розвеселився і жарти підняв... (Марко Вовчок);

[Прохор:] Скажена баба! Я її ще й пальцем не торкнув, а вона вже й реви підняла!.. (М. Кропивницький);

[Остюк:] Вони [вороги] підняли стрілянину, але в повітря, бо боялись, що свого полковника уб'ють (О. Корнійчук);

// у сполуч. зі сл. питання, розмова, річ і т. ін., перен. Починати розмову про що-небудь важливе.

Вони [робсількори] піднімають на сторінках газет великі злободенні питання господарського і культурного будівництва (з газ.);

[Петро:] Ти, Галю, підняла цікаву річ про жіночу працю, заміри (Панас Мирний);

– Треба нашій пресі помалу, без зайвого галасу підняти ті питання, що їх піднімав досі Франко, але давати їм бажаний для нас напрям (П. Колесник).

16. також у сполуч. зі сл. пар, цілина, зяб і т. ін., с. г. Виорювати ґрунт вперше або після великої перерви.

Пар піднімає [син] тракторами Для світлої озимини (Л. Первомайський);

Герої нашого часу приборкують сили космосу й атома, сіють хліб і топлять метал, підіймають цілину і підкоряють Антарктиду (з газ.).

(1) Підніма́ти перело́ги (перелі́г) – орати давно або ніколи не орані землі.

Вийшли в поле ми орати, Перелоги піднімати (Л. Первомайський);

Ось він [трактор] іде, підніма перелоги, Радістю спраглі поля засіва (П. Дорошко);

(2) Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) кого у чиїх оча́х (рідше пе́ред очи́ма) – те саме, що Підно́сити / піднести́ в оча́х (рідше пе́ред очи́ма) (див. підно́сити).

Сердечна допомога, що не так би могла закінчитись – смерть же поруч ходила, – піднімає Тимофія у власних очах, наливає радісним чуттям (М. Стельмах);

Все це [низькопоклонство] зразу підняло його перед очима старших, відкрило йому двері у їх хатах (Панас Мирний);

(3) Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) на ура́ – кричати “ура” на чию-небудь честь, прославляти когось.

– Привезли ми ту зброю .. в ліс. Ото радості було! Піднімали мене партизани на ура (М. Стельмах);

(4) Підніма́ти / підня́ти пласт (пласти́) – орати переліг, цілину.

Орали на зяб, піднімали пласт багаторічних трав, щоб посіяти по ньому озимину (П. Оровецький);

Восени зріжуть дерева, розкорчують пні і чагарники, піднімуть пласт торфянища, щоб наступного року засіяти його (з наук. літ.);

(5) Підніма́ти / підня́ти ціну́ на що і без дод. – підвищувати грошовий вираз вартості чого-небудь.

Берко .. зараз-таки підняв скажену ціну на горілку в усіх шинках (І. Нечуй-Левицький);

Після приватизації Миколаївського глиноземного заводу, який є монополістом з цієї продукції, нові господарі відразу ж підняли у 2–3 рази ціни. Купувати сировину на таких умовах водопроводи вже зовсім не здатні (з газ.).

△ (6) Підійма́ти пар (пари́) – обробляти поле, що залишиться до наступної осені без посіву.

В другому кінці [поля] вуркотів трактор, підіймаючи пари (П. Панч).

◇ Бра́ти (підніма́ти, здійма́ти) / взя́ти (підня́ти, здійня́ти) на глум (на глу́зи, на глуз, на сміх, на кпи́ни, на кпин, діал. на кпи) див. бра́ти;

Задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] див. задира́ти¹;

(7) На смі́х підніма́ти – насміхатися.

Безпечне по долині роз'їжджає, бусурманів на сміх підіймає (з народної пісні);

(8) На шки́лики підніма́ти / підня́ти – насміхатися з когось; Не зду́жати й скі́пки підня́ти див. зду́жати;

Оголоси́ти (підня́ти) авра́л див. оголо́шувати;

(9) Підійма́ти (підніма́ти, підно́сити і т. ін.) / підійня́ти (підня́ти, піднести́ і т. ін.) тост – висловлюючи певне побажання, пропонувати у зв'язку з цим випити, а також пити після такого побажання.

Коли піднімали тост за здоров'я молодих, він [Альфред] зводився, обтирав серветкою губи, уклонявся на всі боки і знову брався за їжу (Ірина Вільде);

Підношу з повним кухлем Я тост за береги Дніпра (М. Рильський);

(10) Підніма́ти (бра́ти) / підня́ти (взя́ти) що ле́гко лежи́ть – привласнювати чуже; красти.

Як же випадав коли такий нещасний день, що ні роботи, ні в шинку нікого, а в самого ні крихти хліба, .. не гріх тоді й підняти що легко лежить!.. (Панас Мирний);

(11) Підніма́ти (ора́ти, зо́рювати і т. ін.) цілину́ – працюючи над чим-небудь, прокладати нові шляхи, виробляти нові підходи до чого-небудь.

Звичайний критик .. мусить сам вироблювати перспективу, вгадувати значення, вияснювати прикмети даного автора, мусить .. орати цілину (І. Франко);

(12) Підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т. ін.) на но́ги кого, що:

а) мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти.

Уривчасті дзвінки внутрішньої сигналізації вмить піднімають усіх [підводників] на ноги (В. Логвиненко);

Варчук ще подивився на хід мироносиць .. Треба ж якось підіймати чудом на ноги грішне село (М. Стельмах);

На правах помічника комбайнера [Орися] підняла на ноги всю бригаду (Д. Бедзик);

Попідніма́ти на но́ги (усіх або багатьох).

І пішла та звістка по всьому селу від хати до хати, попіднімала людей на ноги (Панас Мирний);

б) будити, розбуджувати від сну.

Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи .. підняли на ноги сім'ю. Навіть найменший хлопчик виринув десь з-під материної ковдри (М. Коцюбинський);

Мало не опівночі підняв на ноги [бригадир] Ліду і Марину, посадив у сани і повіз показати, якого перегною роздобув (Я. Гримайло);

в) сприяти одужанню, виліковувати кого-небудь.

Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла. Ну, потім тиха наша обстановка, тихе життя підняли мене на ноги (Г. Хоткевич);

г) (що) зміцнювати; укріплювати.

Гарно послужив людям Степан Кучер, теж шахтар. І землю розділив по справедливості, і владу підняв на ноги, щоб твердо стояла (Д. Прилюк);

(13) Підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, зі зга́рищ і т. ін.) що – відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване.

Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І. Нехода);

Оту емтеес власними руками будував [Микола] – цеглинку до цеглинки. А після війни з руїн її зводив... (С. Журахович);

Шахтар каже: – Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн (Ю. Яновський);

Я словом, міцнішим сталі, Буду свій дім захищати, Живу я в новім кварталі, Що з попелу встиг підняти (з газ.);

Підня́ти з по́пелу і руї́н.

Здавалося, потрібно буде багато десятиріч, щоб підняти країну з попелу і руїн, загоїти тяжкі рани (з газ.);

(14) Підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зніма́ти, здійма́ти і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, зня́ти, здійня́ти і т. ін.) ру́ку (ру́ки):

а) (на кого – що) бити кого-небудь, зазіхати на що-небудь.

– Терпіти, терпіти й прощати, – прошепотів він сам собі, – й не ставати проти зла? А якщо це зло загрожує поглинути цілий край? .. Якщо це зло здіймає руку й на святиню святинь..? Ні-ні, терпіти таке зло – согрішити перед Господом (М. Старицький);

Старий пригадав, як Тимко увірвав його по боку за Ташанню .. – А бодай би тебе так уперіщили, щоб ти й до рідного порога не доліз, аби знав, як на старого чоловіка руку піднімати (Григорій Тютюнник);

Невже він і досі не міг розкусити цієї сумирної християнської вдачі, цього робочого вола, який і на дитину ніколи не підіймає ні голосу, ні руки (М. Стельмах);

Юнак, що поважає себе, ніколи, ні за яких обставин не підніме руку на жінку, не образить її (із журн.);

Не стане він, князь, боярин, захищати мерзенного холопа, який, може, завтра здійме на нього руку! (В. Малик);

б) (зі сл. на се́бе) кінчати життя самогубством.

Сама б на себе руки підняла, слухаючи, до якої біди довела вона матір (Г. Квітка-Основ'яненко);

Де мені подітись з лютою нудьгою, Чим мені розбити злую тугу-муку? Ох, давно я зняв би вже на себе руку, Та жаль груди давить, серце, за тобою (М. Старицький);

в) (на кого) чинити замах на кого-небудь, намагатися убити когось.

Пальці [Трохима Івановича] намацали відточений ніж .. Але в цю останню хвилину .. з'явилася думка: “Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш?” (А. Шиян);

Дивилися мовчки на нас козаки, та ось несподівано й дзвінко один з них звернувсь до пониклих бійців: – Брати! Що ми робим? На кого ми руки підносим? (В. Сосюра);

Відповідаючи, Зевс хмаровладний до неї промовив: “.. Краще мовчки сиди, покоряючись слову моєму. Не допоможуть тобі всі боги, скільки їх на Олімпі, Тільки-но встану і руки на тебе здійму нездоланні” (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

г) (на кого – що) вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь, засуджувати, ганьбити і т. ін. когось за щось.

А інші кричали: – Сором! .. Хам підвів голову! Неслухняний раб збунтувався! Підніс руку на свого пана! О сором! .. Місто [на ранок] було в руках бунтарів (Мирослав Ірчан);

(15) Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) го́лос:

а) починати говорити, висловлювати свої думки.

[Сестра Серахвима (піднімає голос до людей):] Чого ви зібрались? (Панас Мирний);

– Наберетесь чимало клопоту, поки добудете свою царівну з зачарованого замку... – Чому так? – підняв голос Ломицький (І. Нечуй-Левицький);

Ми помітили, що Поля хоче говорити .. проте піднести свій голос не наважувалась. Сев її підбадьорив, і вона розповіла свою коротку історію (Ю. Яновський);

– А що, коли б узятися за затоплену Карапатівську рудню? – тихо, несміливо підніс голос худий високий дідок (Олесь Досвітній);

б) говорити голосніше, підвищувати тон, перев. сердячись; сварити кого-небудь, дорікати комусь.

– Цить мені, анахтем! – підіймає голос Дорохтей (М. Стельмах);

– Але заспокойтесь, – кінчаю я, – я не хочу підносити свого голосу, я сваритися не буду (Ю. Яновський);

– А на кого ж ці руки від віку робили, гей! .. І баба піднесла голос. В ній закипіло довго стримуване ремство (В. Бабляк);

в) виступати, відстоючи кого-, що-небудь.

Мені доводиться підносити голос на захист балету, як видовища здорового й потрібного (Ю. Яновський);

Мільйони, мільйони, мільйони Підносять голос: За мир! (П. Дорошко);

– Не диво, що рідний брат гарчить, мов собака з-під ворітні, але щоб наймит підняв голос! (М. Стельмах);

(16) Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) [догори́] но́са (ніс) – гордовито, самовпевнено триматися, ставитися до інших зневажливо.

Від таких розмов батька з матір'ю Кирилко .. ще дужче носа піднімав (Панас Мирний);

[Варка:] Бундючилися супроти нас люде [люди], і тепер і ми підіймемо догори носа (М. Кропивницький);

(17) Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) дух кому і без дод. – надихати, підбадьорювати кого-небудь.

[Хрипун:] Яка це достойна річ приголубити людину. Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам (Ю. Яновський);

Висока гордість дух підносить нам На згадку про новітній Севастополь, Що білими грудьми протистояв Фашистській ненажерливій навалі... (М. Рильський);

(18) Підніма́ти (підійма́ти, здійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, здійня́ти, піднести́ і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого – що і без дод. – воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось.

Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк);

Щасливий воїн, що в ім'я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім'я правди кривду тне з плеча (М. Рильський);

Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка);

[Жірондист:] Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів. (Задумується). Не думав він про се, меча здіймавши (Леся Українка);

(19) Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) пра́пор (стяг, знаме́но́ і т. ін.) чого – вести боротьбу за що-небудь, в ім'я чогось; виступати з якоюсь ідеєю, відстоювати її.

Поневолені народи підносили прапор боротьби за свою свободу (з газ.);

Тарас Шевченко високо підняв прапор боротьби усіх пригноблених народів (із журн.);

(20) Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (піднести́, підійня́ти і т. ін.) на щит [сла́ви] кого, що:

а) звеличувати, вихваляти кого-, що-небудь.

Ми повинні піднімати на щит всенародної слави людину праці (з газ.);

Ливарний цех і весь наш завод чекають від вас чогось... Щоб можна було підняти на щит... (І. Муратов);

Важко стало працювати в газеті! І все ж він напише, обґрунтує свій задум – піднести на щит Цідибрагу [голову колгоспу] (П. Автомонов);

б) (що) наголошувати на чому-небудь, звертати увагу на що-небудь.

Підносячи на щит слабші сторони Достоєвського, москвофіли замовчували викривальну силу його художніх творів (з газ.);

(21) Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т. ін.) го́лову – починати активно, упевнено діяти.

Гордий і сміливий [Микола Джеря] представник нового молодого покоління селян, що вже не мириться з кривдою, піднімає голову проти гнобителів (із журн.);

– Знову, значить, підіймають [пильщики та матроси] голову, – нахмурився Гаркуша (О. Гончар);

Вся Таврія в цей час була вже в тривозі .. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (О. Гончар);

[Орлик:] В третьому батальйоні агентура ворога підняла голову, почалися неприємні розмови (О. Корнійчук);

(22) Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) ву́ха:

а) наважуватися, намагатися протидіяти кому-небудь.

– Правильно Данюша каже: “Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?” А то аж сім! Підняли вуха (А. Головко);

Я буду розраховуватись одним махом! По-крупному! Сотник обіцяє наші поля зорати машинами. Ми ще піднімемо вуха! (М. Циба);

б) активізуватися в рості (про рослини).

Найвища ефективність боронування – знищується близько 90–95 процентів сходів бур'янів.., коли вони ще не вкорінилися і тільки-но .. піднімають вуха (із журн.);

(23) Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си) – розкривати що-небудь приховане.

Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт, – Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко);

// передбачати що-небудь.

– Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко);

(24) Підніма́ти (підійма́ти, здійма́ти і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, здійня́ти і т. ін.) ке́лих (ке́лех, ку́холь, ча́рку і т. ін.) за кого – що – пропонувати випити, виголошувати тост.

За край, де світ узріли ми, Зазнали щастя змалку, Покоштували втіх дітьми, Здіймаю повну чарку! (П. Грабовський);

Ми підносимо наші грузинські келихи з великим почуттям – за Україну, за дружбу, за нашу зустріч, за перемогу! (Ю. Яновський);

Тільки як здійняли тост за молодих артистів, він обернувся й до Насті з чаркою (Леся Українка);

На сімейному святі, до краю наповнивши келих, Я сьогодні, мій друже, за тебе його піднесу (І. Муратов);

Піднімем келехи! За все, що пережито, За наші лози, яблуні і жито, За нашу дружбу вип'ємо вина! (Л. Дмитерко);

– Високоповажане добродійство! Прошу підняти келехи за вельмишановного Олександра Максимовича (М. Стельмах);

(25) Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) прести́ж (авторите́т) – робити кого-, що-небудь значнішим, вагомішим у чиїхось очах.

Марусякові шкода було втратити попадю. Як там не як, а те, що він її мав, підіймало його престиж (Г. Хоткевич);

Тільки спільним зусиллям усіх, хто зобов'язаний не просто говорити, а володіти українською літературною мовою, .. можна підняти престиж нашої мови (з наук. літ.);

Виховані нашими клубами футболісти також підніматимуть і примножуватимуть авторитет України (з газ.);

(26) Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) чоло́, уроч. – відроджуватися.

Степи квітчасті Сонце залило, Син землі у сонці-щасті Підніма чоло (Т. Масенко);

(27) Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) ще на оди́н (нови́й і т. ін.) сту́пінь (щабе́ль) – те саме, що Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що (див. підно́сити).

Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, піднімаючи його на новий, вищий ступінь (з газ.);

Зміст та організація навчання в братських школах Західної України свідчать про те, що рівень освіти на початку їх діяльності піднявся на дуже великий щабель (з наук. літ.);

(28) Підніма́ти / підня́ти на штики́ – заколювати, убивати штиком.

Всі сотні разом збунтувались, найлютіших офіцерів підняли на штики, а самі кроком руш! З червоним прапором туди, до своїх (О. Гончар);

Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) до небе́с див. підно́сити;

Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) див. підно́сити;

(29) Підня́ти на коту́рни – безпідставно, невиправдано звеличувати кого-, що-небудь.

Виявилося, що деяких вчених незаслужено підняли на котурни (з усн. мови);

Пі́дня́тий на коту́рни.

Художні засоби [М. Рильського] природно-емоційні, а не штучно підняті на котурни (А. Малишко);

Зі сторінок наших книг майже зовсім зник піднятий на котурни герой, така собі ходяча “ідеальна схема”, герой-надлюдина (з газ.);

(30) Підня́ти рукави́чку – прийняти виклик на дуель, поєдинок; Ре́ви підня́ти див. ре́ви.