1. Словник чужослів Павло Штепа

піднімати

Підіймати, підійняти, попідіймати, здіймати, здійняти, поздіймати, зчиняти, зчинити, позчиняти, учиняти, учинити, повчиняти, підносити, піднести, попідносити, підвищувати, підвищити, попідвищувати, вивищувати, вивищити, повивищувати, звищувати, звищити, позвищувати, повищувати, повищити, і(куряву) збивати, збити, позбивати, (справу) порушувати, порушити, зрушувати, зрушити, позрушувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднімати — (робити вищим) підносити, зводити, (силою) підважувати, (очі) підводити. Словник синонімів Полюги
  2. піднімати — підніма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. піднімати — див. ПІДІЙМАТИ|СЯ|. Словник синонімів Караванського
  4. піднімати — і підіймати, -аю, -аєш, недок., підняти, -німу, -німеш і підійняти, -ійму, -іймеш; мин. ч. підняв, підняла, підняло і підійняв, підійняла, підійняло; док., перех. 1》 Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. піднімати — ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., кого, що. 1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. піднімати — (-аю, -аєш) недок., що; бізн., ком., інд.-торг. Одержувати щось у вигляді прибутку. Влітку замовлень було багато, деколи за тиждень я одна "піднімала" 120-150 доларів (ВЗ, 20.04.2001). БСРЖ, 448. Словник жарґонної лексики української мови
  7. піднімати — Утримувати Словник застарілих та маловживаних слів
  8. піднімати — бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. Фразеологічний словник української мови
  9. піднімати — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  10. піднімати — Підніма́ти, в літ. мові вживаємо підійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. піднімати — ПІДНІМА́ТИ і ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш і ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., перех. 1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. Словник української мови в 11 томах