1. Словник жарґонної лексики української мови

піднімати

(-аю, -аєш) недок., що; бізн., ком., інд.-торг. Одержувати щось у вигляді прибутку. Влітку замовлень було багато, деколи за тиждень я одна "піднімала" 120-150 доларів (ВЗ, 20.04.2001). БСРЖ, 448.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднімати — (робити вищим) підносити, зводити, (силою) підважувати, (очі) підводити. Словник синонімів Полюги
  2. піднімати — підніма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. піднімати — див. ПІДІЙМАТИ|СЯ|. Словник синонімів Караванського
  4. піднімати — і підіймати, -аю, -аєш, недок., підняти, -німу, -німеш і підійняти, -ійму, -іймеш; мин. ч. підняв, підняла, підняло і підійняв, підійняла, підійняло; док., перех. 1》 Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. піднімати — Підіймати, підійняти, попідіймати, здіймати, здійняти, поздіймати, зчиняти, зчинити, позчиняти, учиняти, учинити, повчиняти, підносити, піднести, попідносити, підвищувати, підвищити, попідвищувати, вивищувати, вивищити, повивищувати, звищувати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. піднімати — ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., кого, що. 1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. піднімати — Утримувати Словник застарілих та маловживаних слів
  8. піднімати — бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. Фразеологічний словник української мови
  9. піднімати — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  10. піднімати — Підніма́ти, в літ. мові вживаємо підійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. піднімати — ПІДНІМА́ТИ і ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш і ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., перех. 1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. Словник української мови в 11 томах