піднімати
підніма́ти
і підіймати, -аю, -аєш, недок., підняти, -німу, -німеш і підійняти, -ійму, -іймеш; мин. ч. підняв, підняла, підняло і підійняв, підійняла, підійняло; док., перех.
1》 Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін.
|| Переміщати знизу вгору, витягаючи з води, з заглибини і т. ін.
2》 Узявши, переміщати (підводити, підносити і т. ін.) знизу вгору.
|| Переміщати що-небудь угору для виконання якоїсь дії.
|| Відривати від землі, переборюючи силу тяжіння.
|| Знімаючи що-небудь із чогось, переміщати вгору, вбік і т. ін.
|| Бути спроможним переміщати яку-небудь вагу в повітрі.
|| рідко. Керувати рухом чого-небудь угору; сприяти переміщенню чогось у просторі. Підняти келих.
3》 Переміщати на вище місце, залишаючи там.
|| Возити угору ліфтом, підйомником. Піднімати авторитет.
4》 Відкриваючи, відгортаючи, міняти положення чого-небудь з горизонтального на вертикальне і т. ін.
|| Переміщати що-небудь угору, притримуючи, закріплюючи, щоб не опустилось і т. ін. (звичайно про частини одягу, запони тощо).
5》 Підводити, підносити (голову, руку, очі і т. ін.).
6》 Ставлячи, підводячи кого-, що-небудь, надавати йому нормального, попереднього положення.
|| Примушувати кого-небудь вставати, підводитись.
|| Будячи когось зі сну, примушувати вставати.
|| Лякаючи птаха, звіра, примушувати залишати своє гніздо, лігво. Піднімати на ноги.
7》 Командою, сигналом і т. ін. примушувати підводитись, рухатись, діяти.
|| на що, до чого і без додатка. Спонукати до певних вчинків, дій і т. ін.
|| Підбурювати кого-небудь проти когось або спонукати до воєнних дій, збройної боротьби. Піднімати повстання.
8》 перен. Звеличувати кого-, що-небудь, діяти на когось, щось сприятливо; надихати когось.
|| Викликати в когось душевне піднесення, роблячи бадьорішим, енергійнішим і т. ін.; збуджувати. Піднімати настрій.
9》 Переміщати що-небудь угору (про силу вітру, повітря, руху і т. ін.).
|| Викликаючи рух, надавати іншого рівня, розширювати об'єм і т. ін.
|| перен. Ставати причиною появи яких-небудь почуттів, думок і т. ін.
10》 Підвищувати рівень чого-небудь.
11》 Ставити, споруджувати будівлю.
|| розм. Спромогтися на будівництво. Піднімати з руїн.
12》 перен. Створюючи сприятливі умови або поліпшуючи їх, допомагати розвиткові, розквітові чого-небудь.
|| Налагоджувати, поліпшувати щось занедбане, занепале.
13》 перен. Сприяти ростові рослин.
|| Спрямовувати вгору свої пагони, стовбур і т. ін. (про рослини).
|| у сполуч. зі сл. температура. Збільшувати ступінь нагрівання чогось.
|| Підвищувати показники чогось, розвиваючи, удосконалюючи щось. Піднімати ціну.
14》 Вирізнятися своєю висотою, підноситися, височіти над чим-небудь.
15》 Розпочинати якісь дії у відповідь на що-небудь, реагуючи на щось.
|| у сполуч. зі сл. питання, розмова, річ і т. ін., перен. Починати розмову про що-небудь важливе. Піднімати на глум.
16》 також у сполуч. зі сл. пар, цілина, зяб і т. ін., с. г. Виорювати ґрунт вперше або після великої перерви.
Значення в інших словниках
- піднімати — (робити вищим) підносити, зводити, (силою) підважувати, (очі) підводити. Словник синонімів Полюги
- піднімати — підніма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- піднімати — див. ПІДІЙМАТИ|СЯ|. Словник синонімів Караванського
- піднімати — Підіймати, підійняти, попідіймати, здіймати, здійняти, поздіймати, зчиняти, зчинити, позчиняти, учиняти, учинити, повчиняти, підносити, піднести, попідносити, підвищувати, підвищити, попідвищувати, вивищувати, вивищити, повивищувати, звищувати... Словник чужослів Павло Штепа
- піднімати — ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., кого, що. 1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- піднімати — (-аю, -аєш) недок., що; бізн., ком., інд.-торг. Одержувати щось у вигляді прибутку. Влітку замовлень було багато, деколи за тиждень я одна "піднімала" 120-150 доларів (ВЗ, 20.04.2001). БСРЖ, 448. Словник жарґонної лексики української мови
- піднімати — Утримувати Словник застарілих та маловживаних слів
- піднімати — бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. Фразеологічний словник української мови
- піднімати — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- піднімати — Підніма́ти, в літ. мові вживаємо підійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- піднімати — ПІДНІМА́ТИ і ПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДНЯ́ТИ, німу́, ні́меш і ПІДІЙНЯ́ТИ, ійму́, і́ймеш; мин. ч. підня́в і підійня́в, ла, ло; док., перех. 1. Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. Словник української мови в 11 томах