підпалюватися
ПІДПА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДПАЛИ́ТИСЯ, па́литься, док.
1. Починати горіти; розпалюватися;
// безос.
Підпалював, підпалював у печі – не підпалюється, гасне (Сл. Б. Грінченка).
2. тільки док., вет. Дістати запал (див. запа́л³).
Не дай жінки на весілля, нікому кобили; Бо кобила тоді здохне або підпалиться (П. Чубинський);
Сашко завернув і стишив коней, прогнав їх двічі круг площі, поволі придержуючи, щоб згарячу не підпалилися (В. Кучер).
3. тільки недок. Пас. до підпа́лювати.
Пічка довго не підпалювалася: дрова відсиріли (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпалюватися — підпа́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підпалюватися — -юється, недок., підпалитися, -палиться, док. 1》 Починати горіти; розпалюватися. || безос. 2》 тільки док., вет. Дістати запал (див. запал III). 3》 тільки недок. Пас. до підпалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпалюватися — ПІДПА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДПАЛИ́ТИСЯ, па́литься, док. 1. Починати горіти; розпалюватися; // безос. Підпалював, підпалював у печі — не підпалюється, гасне (Сл. Гр.). 2. тільки док., вет. Дістати запал ( див. запа́л³). Словник української мови в 11 томах