1. Словник української мови у 20 томах

підпасич

ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, ч.

Те саме, що підпа́сок.

– Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (І. Франко);

Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (М. Зарудний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпасич — підпа́сич іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. підпасич — див. пастух Словник синонімів Вусика
  3. підпасич — рідко підпасач, -а, ч. Те саме, що підпасок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підпасич — ПІДПА́СОК (помічник пастуха), ПІДПА́СИЧ, ПІДПА́САЧ рідше, ЧАБАНЧУ́К розм. Ось уже два роки вона пасе колгоспівську худобу, командує хлопчаками-підпасками (М. Зарудний); Замекали вівці, заляскали байбарами підпасичі, розлучаючи по дворах (А. Словник синонімів української мови
  5. підпасич — ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, ч. Те саме, що підпа́сок. — Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (Фр., II, 1950, 111); Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (Зар., На.. світі, 1967, 270). Словник української мови в 11 томах
  6. підпасич — Підпасич, -ча м. Помощникъ пастуха. ЗОЮР. II. 80. Словник української мови Грінченка