підпасич
ПІДПА́СОК (помічник пастуха), ПІДПА́СИЧ, ПІДПА́САЧ рідше, ЧАБАНЧУ́К розм. Ось уже два роки вона пасе колгоспівську худобу, командує хлопчаками-підпасками (М. Зарудний); Замекали вівці, заляскали байбарами підпасичі, розлучаючи по дворах (А. Головко); Добре Чіпці у діда підпасачем (Панас Мирний); Лісова темрява, розіллята навколо, була такою густою, що багато хто з вирослих у степу чабанчуків-тавричан ще ні разу й не бачив такої в житті (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпасич — підпа́сич іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- підпасич — див. пастух Словник синонімів Вусика
- підпасич — рідко підпасач, -а, ч. Те саме, що підпасок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпасич — ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, ч. Те саме, що підпа́сок. – Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (І. Франко); Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах
- підпасич — ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, ч. Те саме, що підпа́сок. — Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (Фр., II, 1950, 111); Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (Зар., На.. світі, 1967, 270). Словник української мови в 11 томах
- підпасич — Підпасич, -ча м. Помощникъ пастуха. ЗОЮР. II. 80. Словник української мови Грінченка