підпливати

ПІДПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЛИВТИ́, ПІДПЛИСТИ́, иву́, иве́ш, док.

1. Пливти плавом або на чому-небудь, наближаючись до когось, чогось.

Русалка (підпливає близенько, хапає за руку, заглядає в вічі) (Леся Українка);

Вдосвіта з великими труднощами стали підпливати човном до затопленого села Загребелля (О. Довженко);

Переборюючи течію й цурпалки льоду, я підплив до Жабі, що зовсім поринула у воду (Олесь Досвітній);

// перен. Підходити, під'їжджати повільно або поважно, ніби пливучи.

Вони [купці] негайно ж підпливли до неї [княгині Ольги], низько вклонились, привітались, заходились скаржитись і нарікати (С. Скляренко);

Ешелон підплив до перону під співи, музику, сміх, радісні вигуки (А. Дімаров).

2. Пливти плавом або на чому-небудь, потрапляючи під щось.

Підпливти під міст;

* Образно. Хмари, як хвилі, перекочувалися на небі, підпливали одна під одну (Ю. Яновський);

// Текти, проникати під кого-, що-небудь; підтікати.

Струмок виходить з берегів, вода підпливає під поли намету (Л. Первомайський).

3. Підніматися з глибини чого-небудь на поверхню.

Вони говорили йому, що яма багата, що кип'ячка буде раз у раз підпливати (І. Франко);

* Образно. Нова хвиля злості стала підпливати йому до серця (А. Крушельницький);

// перен. Рухатися, переміщатися (перев. про небесні світила).

Уже сонце високо підплило, бралося до раннього обіду (Панас Мирний).

4. чим. Лежати залитим або заливатися, змочуватися кров'ю, слізьми і т. ін.

Дивлюся: лежить той вусатий офіцер на підлозі й кров'ю підпливає (Є. Кравченко);

Оксана .. плакала-плакала, аж слізьми підплила... (Г. Квітка-Основ'яненко);

// перен. Покриватися, вкриватися чим-небудь.

Темні гори поступово підпливають низовими білими туманами (О. Гончар).