підпункт
ПІДПУ́НКТ, у, ч.
Складова частина пункту (у 2 знач.), яка має самостійне значення і звичайно позначається цифрою або буквою.
Відповідно до підпункту “б” пункту 2 статті 18 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” здійснюється обмін інформацією між Державною податковою адміністрацією і спеціальними підрозділами МВС і СБУ (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпункт — підпу́нкт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови