підпункт

ПІДПУ́НКТ, у, ч.

Складова частина пункту (у 2 знач.), яка має самостійне значення і звичайно позначається цифрою або буквою.

Відповідно до підпункту “б” пункту 2 статті 18 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” здійснюється обмін інформацією між Державною податковою адміністрацією і спеціальними підрозділами МВС і СБУ (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпункт — підпу́нкт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови