підпускати

ПІДПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., кого, що.

1. Давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого-, чого-небудь.

Я підпускаю її до своїх дверей і лиш тоді голосно кажу: – День добрий панні Анелі! (М. Коцюбинський);

Ось до бугая залишилося чотири кроки, три, два, але він вичікував і підпускав [Павла] все ближче (Григорій Тютюнник);

Коли куріпки прилетіли, лисиця-розбійниця затаїлась і підпустила близько до себе одного необачного птаха (О. Копиленко);

* Образно. Думки про сина обступили її й не підпускали сну... (Панас Мирний);

// перев. із запереч. не. Бажати спілкуватися з ким-небудь.

Увесь тиждень мати – як мати, а в суботу і близько до себе не підпускає (О. Стороженко);

Захар не підпускав їх [дівчат] до себе за “риску осілості” (Іван Ле).

2. також із спол. щоб, перен. Дозволяти робити що-небудь.

На великдень одного Стьопку підпускала [генеральша] до руки похристосатись... (Панас Мирний);

Якщо старикан [майстер] в доброму настрої, то він і пікетажистку підпускає до нівеліра, щоб привчалася (О. Гончар);

Спочатку в бригаді Панько підносив цеглу, потім затирав цемент, аж через місяць підпустили його вчитися мурування (Ю. Смолич);

// перев. із запереч. не. Відкривати доступ до чого-небудь (предметів, занять і т. ін.).

Таня зроду не пекла хліб, мама вдома й не підпускала її до тіста (А. Дімаров);

– Байдужої людини до швидкісного верстата не можна й на кілометр підпускати! (О. Донченко);

// Допускати до тварини-годувальниці для ссання молока (перев. малят цієї тварини).

Після годівлі маток корита прибирають з станка, а поросят підпускають до свиноматки (з наук. літ.);

Вимазав лисичат сметаною, та й підпустив їх під кішку; кішка облизала сметану й прийняла лисичат (з мемуарної літ.).

3. перен., розм. Говорити що-небудь дотепне, влучне, приємне і т. ін. під час розмови, зустрічі тощо.

– А ти відколи навчився компліменти підпускати? (І. Франко);

Масло сипав цифрами, підпускав жарти (А. Хижняк).

◇ (1) Ля́си підпуска́ти – весело, жартівливо заговорювати з ким-небудь, сподіваючись відповіді.

Точила [Дидона] всякії баляси І підпускала різні ляси, Енею тілько б угодить (І. Котляревський);

(2) Підпуска́ти ля́си (д) див. точи́ти²;

(3) Підпуска́ти / підпусти́ти шпи́льку – говорити ущипливі слова.

Грушевський з насолодою підпустив Шептицькому цю шпильку (Ю. Смолич);

(4) Підпусти́ти шпи́льки (д) див. пуска́ти.