1. Фразеологічний словник української мови

підпускати

точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли). 1. зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато (непривітно) оглядає торбешника (М. Стельмах); — Чуєте, як шумить буря народного повстання? Ми тут баляси точимо, а там в цей час, може, ллється кров наших братів і сестер! (Я. Мамонтов); — Чого ж мовчиш, бабо? — Нема мені про що з тобою бали розводити (М. Стельмах). 2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії (В. Кучер); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (П. Панч). підпуска́ти ля́си. Добре ж, коли парубок не розсердиться, та ще удруге стане ляси підпускати, так ще не зовсім біда (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. Розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі). Дорогою Тур точив баляндраси (П. Куліш); А баби точили бали, Горілочку пивши, свахи пісеньок співали, Між ними сидівши (Укр. поети-романтики..); Поговорили про оперу, згадали Давіда, віддали належне Лафонтену і трохи поточили ляси з приводу Ламартіна (Н. Рибак). точи́ти баля́си з баляндра́сами. Лежать собі (хлопці), висипляються, та точать один одному баляси з баляндрасами (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпускати — підпуска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпускати — -аю, -аєш, недок., підпустити, -ущу, -устиш, док., перех. 1》 Давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого-, чого-небудь. || перев. із запереч. не. Бажати спілкуватися з ким-небудь. 2》 також із спол. щоб, перен. Дозволяти робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпускати — ПІДПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., кого, що. 1. Давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого-, чого-небудь. Я підпускаю її до своїх дверей і лиш тоді голосно кажу: – День добрий панні Анелі! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. підпускати — ДОЗВОЛЯ́ТИ кому що (давати згоду на здійснення чогось), ДОПУСКА́ТИ кого, ДАВА́ТИ з інфін., ДАВА́ТИ ПРА́ВО, ПІДПУСКА́ТИ до чого, розм., ПРИПУСКА́ТИ кого, що, розм., ПОЗВОЛЯ́ТИ розм., ЗВОЛЯ́ТИ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИ розм., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого на що, уроч. Словник синонімів української мови
  5. підпускати — ПІДПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого-, чого-небудь. Я підпускаю її до своїх дверей і лиш тоді голосно кажу: — День добрий панні Анелі! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах