підпір
ПІДПІ́Р, по́ру, ч., техн.
Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін.
Для створення необхідного запасу води або напору (підпору) води на річці, струмку, у балці будують гідротехнічну споруду – греблю (з наук. літ.);
На закругленнях [русла ріки] утворюється підпір, швидкість течії води зменшується (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпір — підпі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підпір — -пору, ч., тех. Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпір — ПІДПІ́Р, по́ру, ч., техн. Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін. Словник української мови в 11 томах